1 Параліпоменон 12 KUL

1. І цї так само прийшли до Давида в Секелаг, коли ще він ховався від Саула, Кисового сина, а були вони мужні й була поміч із них у битві.

2. Узброєні були сагайдаком, правою й лївою рукою кидали каміннє й стріляли стрілами з лука, - з одноплемінників Саулових, із Беняминїїв:

3. Визначнїйший Ахієзер, по йому Йоас, сини Шемаїні з Гиви; Езієл та Фелет, Азмаветові сини; Бераха та Егу з Анатоту;

4. Ішмая Габаонїй, найдужчий зпоміж трийцяти й провідник трийцятьох; Еремія, Яхазиїл, Йоханан та Йозабад із Гедери;

5. Елузай, Еримот, Беалїя, Шемарія, Сафатія Харитїй,

6. Елкана, Ішшіяху, Азариїл, Йоезер та Йошавам, Кореї;

7. І Йоела й Завадія, Ерохамові сини з Гедору.

8. А й з Гадїїв перейшли до Давида в неприступне місце в пустинї люде мужні та войовничі, узброєні щитом та списом, видом із лиця як леви, а прудкі, як серни на горах.

9. Перший Езер, другий Обадія, третій Елїяб,

10. Четвертий Мишманна, пятий Еремія,

11. Шестий Атай, сьомий Елиєл,

12. Осьмий Йоханан, девятий Елзавад,

13. Десятий Еремія, одинайцятий Махбанай.

14. Вони з синів Гадових - гетьмани в війську: менчий над сотнею, а більший над тисячою.

15. Вони то переплили через Йордань першого місяця, коли він саме розливаєтся з своїх берегів, і порозганяли усїх, що жили по долинах на схід і захід сонця.

16. Прийшли так само й з синів Беняминових та Юдиних в твердиню до Давида.

17. Давид вийшов їм назустріч і промовив до їх: Коли ви з миром прийшли до мене, щоб менї допомагати, то нехай буде моє серце одно з вашим серцем, а коли на те, щоб підступом видати мене ворогам моїм, - бо нема неправедностї в руках моїх, - то нехай Бог батьків наших бачить і судить.

18. І ввійшов дух ув Амасая, що передував між трийцятьма, й він промовив: Ми твої, Давиде, й з тобою, сину Ессеїв; мир тобі й мир твоїм помічникам; тобі бо допомагає Бог твій. Тодї прийняв їх Давид і поставив їх на чолї війська.

19. І з поколїння Манассіїного попереходили декотрі до Давида, тодї як він ійшов з Филистіями на війну проти Саула, але не помагав їм, бо Филистійські князї, порадившись, відправили його, кажучи: Як він пристане до свого пана Саула, то це буде на наше безголовє.

20. А як він вертався в Секелаг, тодї пристали до його з Манассіїв: Аднах, Йозавад, Едіяєл, Михаїл, Йозавад, Елигу та Зилльтай, тисячники в Манассіїв.

21. І помагали вони Давидові проти ватаг, бо всї вони були хоробрі лицарі й стали (опісля) гетьманами в війську.

22. Так день-у-день приходили до Давида на поміч йому, аж його військо стало великим, як військо Боже.

23. Оце число начальників військових, що прийшли були до Давида в Геброн, щоб оддати йому Саулове царство, по слову Господньому:

24. Синів Юдиних, носячих щит та спис, було шість тисяч вісїмсот готових до війни;

25. З синів Симеонових, завзятих у війнї лицарів, було сїм тисяч ще й сто;

26. З синів Левіїних чотири тисячі шістьсот;

27. І Йодай, князь із роду Аронового, а з ним три тисячі сїмсот;

28. І Садок, молодик сьміливий, і з роду його двайцять два князї;

29. З синів Беняминових, племінників Саулових, три тисячі, - але ще багато з їх держалось Саулового дому;

30. З синів Ефраїмових двайцять тисяч вісїмсот сьміливих лицарів, людей славних у родах своїх;

31. З половини Манассіїного поколїння вісїмнайцять тисяч, що були покликані поіменно, щоб прийшли поставити Давида царем;

32. З синів Іссахарових прибули люде розумні, котрі давали пораду, що коли випадало дїяти Ізраїлеві, - їх було двістї начальників, а всї брати їх слухали слів їх;

33. З поколїння Зебулонового готових до бою, узброєних усякою військовою зброєю, пятьдесять тисяч, однодумних в тому, щоб слухати приказу.

34. З поколїння Нефталїєвого тисяч начальників, а з ними трийцять сїм тисяч з щитами та списами;

35. З поколїння Данового готових до війни двайцять вісїм тисяч шістьсот;

36. Від Ассера, військових, узброєних до бою, сорок тисяч;

37. Ізза Йорданї, від поколїння Рубенового, Гадового, й половини Манассіїного поколїння сто двайцять тисяч, з усякою військовою збруєю.

38. Усї цї мужі, устроєні, прийшли в Геброн з щирим сердцем, щоб поставити Давида царем над усїм Ізраїлем. Та й усї Ізрайлитяне були однодушні, щоб поставити Давида царем.

39. І перебули там у Давида три днї, їли й пили, бо брати їх наготували всього для їх;

40. Та й ті, що були примежні до їх, аж до поколїння Іссахарового, Зебулонового та Нефталїєвого, привозили усю харч на ослах та верблюдах, і мулах та волах: борошно (муку), фиги та родзинки, й вино, й оливу, й силу товару та овець, бо була радість ув Ізраїлї.