1 Параліпоменон 16 UMT
1. Левити принесли ковчег Господа і поставили в наметі, який Давид спорудив для нього. І вони принесли жертву всеспалення та мирні жертви перед Богом.
2 3. Коли ж Давид скінчив приносити жертву всеспалення та мирні жертви, благословив він людей в ім’я Господа і кожному чоловіку та жінці Ізраїлю роздав по буханцю хліба, пирогу з фініками та в’язку родзинок.
4. Він призначив кількох левитів нести службу перед ковчегом Господа, щоб проголошувати подяки та хвали Господу, Богу Ізраїлю.
5. Асаф був головою, його першим помічником був Захарія, потім Яазіел, Шемірамот, Єгіел, Маттитія, Еліав, Беная, Овед-Едом та Єєл, які грали на арфах та лірах. Асаф грав на цимбалах.
6. Беная та Ягазіел, священики, мали сурмити в установлений час перед ковчегом Заповіту Господнього.
Вдячний псалом Давида7. Отож того дня, Давид, як голова влаштував день дяки Господу і призначив Асафа та його родичів служити відправу дяки Господу.
8. Співайте дяку Господу, ім’я Його вславляйте, народам про Його діла сповіщайте!
9. Співайте Йому! Пісню хвали Йому співайте! Славте всі Його діла чудесні!
10. Пишайтеся Його святим ім’ям, хай щастя буде тим, хто Господа шукає.
11. Вірте в Господа та Його силу, хай Він постійно з вами буде.
12 . Нащадки Ізраїлю, Божого слуги, обранця Якова сини і доньки, не забувайте тих чудес, що Бог творив, діла і рішення Його завжди носіть у серці.
14. Господь — наш Бог, і влада Його повсюди на землі.
15. У серці бережіть Його Угоду, що Він заповідав для тисяч поколінь прийдешніх.
16. Він з Авраамом уклав ту клятву, дав її Ісааку,
17. і Якову підтвердив Він Угоду вічну, Ізраїлю як вічний заповіт.
18. Господь сказав: «Я землю Ханаанську віддам вам у володіння».
19. Він так зробив, коли була їх купка мандрівників на тій землі,
20. як вони блукали від народу до народу, з одного царства до іншого.
21. Господь не дозволяв чинити зле їм, попереджаючи царів стосовно них:
22. «Не зачіпайте народ, що помазав Я, Моїм пророкам лиха ви не заподійте!»
23. Господу співай, уся земля! Щоденно проголошуй: «Господь рятує Свій народ!»
24. До всіх народів звістку донесіть про Його велич, про чудеса, що творить Він, скажіть усім.
25. Адже Господь великий, слави гідний, величніший Він за всіх богів.
26. Бо боги всі — лише боввани нікчемні; Господь єдиний небеса створив.
27. Навколо Нього — краса і велич, сила і радість в Його святому храмі.
28. Хвалу співайте, усі народи на землі, воздайте Господу славу й могутність!
29. Вшановуйте Його ім’я, приносьте жертви до Нього. Схиліться перед Господом у величі Його священній.
30. Вся земле, перед Ним тремти! Він Всесвіт збудував, міцний і непохитний.
31. Хай небеса радіють і втішається земля. Нехай звучить поміж народів: «Господь — наш цар!»
32. Нехай океан і все, що в ньому є, нуртує. Хай буде щастя ниві й парості на ній.
33. Тоді й дерева в лісі Господу радіти будуть, як прийде Він судити світ.
34. Дякуйте Господу за Його доброту, за справжню милість Його вічну!
35. І кажіть: «Врятуй нас, Боже, Спасителю наш, збери і порятуй від ворогів, щоб славить ми могли Твоє ім’я священне, і з гордістю розповідати про Твої діла славетні.
36. Благословенний є Господь наш Бог на всі віки!» Тоді всі люди воздали хвалу Господу і сказали: «Амінь!»
37. Давид залишив Асафа та його родичів перед ковчегом Заповіту Господнього, щоб вони постійно служили й виконували щоденні обов’язки перед ковчегом.
38. Також Давид залишив там Овед-Едома та його шістдесят вісім родичів. Овед-Едом, син Єдитуна, як і Госа, були залишені як охоронці брами.
39. Задок-священик та його брати-священики мали служити перед наметом Господа на узвишші Ґівеонському
40. й приносити постійні жертви всеспалення Господу вранці та ввечері на вівтарі всеспалення, згідно з тим, що написано в Законі Божому, який Він заповів Ізраїлю.
41. Разом з ними Геман, Єдутун та інші вибрані й поіменно призначені дякувати Господу «за вічну Його милість».
42. Геман з Єдутуном були відповідальні за сурми й цимбали для музикантів, інструменти для оспівування Господа, а сини Єдутуна відповідали за браму.
43. Потім усі люди розійшлися по домівках. І Давид повернувся додому, щоб благословити свою родину.