1 Параліпоменон 21 UMT

1. Сатана встав проти Ізраїля, він змусив Давида зробити перепис людей ізраїльських.

2. Давид сказав Йоаву та командирам його війська: «Ідіть і порахуйте ізраїльтян від Беершеби до Дана. Потім подайте мені звіт, аби я знав їх чисельність».

3. Та Йоав відповів: «Нехай Господь примножить народ твій у сотні разів. О царю, хіба ж не всі вони слуги твої? Навіщо, володарю, хочеш ти це зробити? Чому це має стати прокляттям Ізраїлю?»

4. Однак слово царя переважило слова Йоава. Отож Йоав пішов і обійшов усі землі, й повернувся до Єрусалима.

5. Він подав звіт Давиду про перепис населення. Усіх ізраїльтян, здатних тримати меч, було мільйон сто тисяч чоловік, а в Юдеї — чотириста сімдесят тисяч чоловік.

6. Йоав не рахував левитів та веніаминіїв, бо розпорядження царя було йому осоружне.

7. Бог також не схвалював цього наказу, і Він покарав Ізраїль.

8. Давид сказав Богу: «Я вчинив великий гріх, зробивши це. Благаю Тебе, зніми цей гріх з Твого слуги, бо я зробив величезну дурницю».

9. Господь сказав Ґаду, Давидовому ясновидцю:

10. «Піди й скажи Давидові про те, що говорить Господь: „Я даю тобі на вибір три покарання. Вибери одне із них, і Я саме так з тобою і вчиню”».

11. Ґад пішов до Давида і сказав йому: «Ось що сказав Господь: „Роби свій вибір:

12. чи три роки голоду, чи три місяці мечі ворогів твоїх будуть тебе переслідувати й брати гору, чи три дні меч Господній коситиме людей жахливою хворобою і Ангел Господній губитиме людей по всій землі Ізраїльській. Обміркуй і виріши, що я маю відповісти Тому, Хто мене послав”».

13. Давид сказав Ґаду: «Я у великій печалі. Нехай Господь мене покарає, бо милість Його величезна, але не дай мені потрапити до людських рук».

14. Отож Господь наслав моровицю на Ізраїль, і сімдесят тисяч ізраїльтян померло.

15. І послав Бог Ангела спустошити Єрусалим, але коли той саме почав руйнувати його, Господь побачив це, зажурився тією бідою і промовив до Ангела-руйнівника: «Досить, тепер прибери руку!» Ангел Господній якраз стояв біля току євусита Арауни.

16. Давид підвів очі й побачив Ангела Господнього, що стояв між небом і землею, а в руці тримав оголеного меча, направленого на Єрусалим. Тоді Давид і старійшини, вбрані в жалобний одяг, упали долілиць.

17. І Давид звернувся до Бога: «Хіба ж не я видав наказ зробити перепис людей? Це я, хто вчинив гріх і справді винний в усьому. Та ці люди, що вони зробили? О Господи, мій Боже, покарай мене та родину мою, але не карай Своїх людей страшною хворобою».

18. Ангел Господній наказав Ґаду переказати Давиду, що той має піти й установити вівтар Господу на току євусита Арауни.

19. Отож Давид пішов, як сказав йому Ґад від імені Господа.

20. Арауна повернувся й побачив Ангела; його чотири сини, що були з ним, сховалися. Арауна саме молотив пшеницю.

21. Коли Давид підійшов до Арауни, той глянув і побачив Давида. Арауна вийшов з току і вклонився Давиду до самої землі.

22. Давид сказав Арауні: «Продай мені те місце, де твій тік, щоб міг я там збудувати вівтар для Господа. Продай мені його за повну ціну, аби жахлива моровиця відступилася від людей».

23. Тоді Арауна сказав Давиду: «Бери, нехай мій володар-цар робить на ньому те, що вважає за потрібне. Дивись, я даю бичка для жертви всеспалення, а також все дерев’яне знаряддя для вогнища і пшеницю для хлібної жертви. Я віддаю все».

24. Але цар Давид сказав Арауні: «Ні, я маю купити за повну ціну, бо я не можу принести Господу того, що тобі належить, не можу приносити жертви всеспалення, які мені нічого не коштують».

25. Отож Давид сплатив Арауні шістсот шекелів золота за те місце.

26. Давид збудував там вівтар Господу й приніс жертви всеспалення та мирні жертви. Він гукав до Господа, і Господь відповів йому, пославши вогонь з небес на вівтар всеспалення.

27. Тоді Господь наказав Ангелу, і той сховав свій меч у піхви.

28. У той час, коли Давид побачив, що Господь відповів йому на току євусита Арауни, він приніс там пожертви.

29. Намет Господній, який Мойсей встановив у пустелі та вівтар всеспалення були тоді на узвишші в Ґівеоні,

30. але Давид був не міг піти й стати перед ними, щоб шукати Божої настанови, бо був він наляканий мечем Ангела Господнього.