1 Коринтянам 4 UTT

1. Нехай кожний вважає нас слугами Христовими та управителями Божих таємниць.

2. А від управителів вимагається, щоб кожний був вірний.

3. Тож Мені найменше залежить, як про мене судите ви або який взагалі людський суд, бо я і сам себе не суджу.

4. І хоч я ні в чому не відчуваю себе винним, але цим я не є виправданий. Адже Той, Хто мене судить, то Господь.

5. Тому передчасно нічого не судіть, доки не прийде Господь, Який і освітить таємниці пітьми, і виявить задуми сердець, — тоді кожному буде похвала від Бога.

6. Це, брати, відніс я до себе й до Аполлоса задля вас, щоб ви навчилися від нас [думати] не більше від того, що написано, аби ви один перед одним не ставили себе вище за інших.

7. Бо хто тебе виділяє? Що ти маєш, чого б ти не отримав? А якщо отримав, то чому хвалишся, неначе той, хто не одержав?

8. Ось ви наситилися, ось ви збагатилися і без нас стали панувати. О, якби ви насправді запанували, щоб і нам з вами панувати!

9. Але я вважаю, що Бог поставив нас, апостолів, останніми, наче приречених на смерть, адже ми стали видовищем для світу, для ангелів і для людей.

10. Ми нерозумні заради Христа, ви ж мудрі в Христі; ми немічні, ви сильні; ви в пошані, ми в безчесті.

11. Навіть тепер ми голодні та спраглі, голі й биті; ми тиняємося,

12. трудимося, працюючи власними руками. Коли нас ображають, ми благословляємо, коли переслідують — терпимо,

13. коли лають — молимося; ми стали, наче сміття для світу, як покидьки для всіх аж досі.

14. Не соромлячи вас, це пишу, але повчаю, як своїх любих дітей.

15. Бо хоч і маєте безліч учителів у Христі, але батьків небагато; я ж через Євангеліє породив вас у Христі Ісусі.

16. Тож благаю я вас: наслідуйте мене, [як і я — Христа].

17. Задля цього послав я до вас Тимофія, який є моїм улюбленим і вірним сином у Господі; він вам пригадає мої дороги в Христі Ісусі, як я всюди, у кожній Церкві навчаю.

18. Бо деякі загорділи, наче б я не мав прийти до вас.

19. Якщо Господь забажає, я прийду незабаром до вас і пізнаю не слово гордіїв, а силу.

20. Адже Царство Боже не в слові, а в силі.

21. Чого бажаєте? Чи маю прийти до вас з різкою, чи з любов’ю та духом лагідності?