1 Коринтянам 6 UBIO

1. Чи посміє хто з вас, маючи справу до іншого, судитися в неправедних, а не в святих?

2. Хіба ви не знаєте, що святі світ судитимуть? Коли ж будете ви світ судити, то чи ж ви негідні судити незначні справи?

3. Хіба ви не знаєте, що ми будем судити Анголів, а не тільки життєве?

4. А ви, коли маєте суд за життєве, то ставите суддями тих, хто нічого не значить у Церкві.

5. Я на сором це вам говорю. Чи ж між вами немає ні одного мудрого, щоб він міг розсудити між братами своїми?

6. Та брат судиться з братом, і то перед невірними!

7. Тож уже для вас сором зовсім, що суди між собою ви маєте. Чому краще не терпите кривди? Чому краще не маєте шкоди?

8. Але ви самі кривду чините та обдираєте, та ще братів...

9. Хіба ви не знаєте, що неправедні не вспадкують Божого Царства? Не обманюйте себе: ні розпусники, ні ідоляни, ні перелюбники, ні блудодійники, ні мужоложники,

10. ні злодії, ні користолюбці, ні п’яниці, ні злоріки, ні хижаки Царства Божого не вспадкують вони!

11. І такими були дехто з вас, але ви обмились, але освятились, але виправдались Іменем Господа Ісуса Христа й Духом нашого Бога.

12. Усе мені можна, та не все на пожиток. Усе мені можна, але мною ніщо володіти не повинно.

13. Їжа для черева, і черево для їжі, але Бог одне й друге понищить. А тіло не для розпусти, але для Господа, і Господь для тіла.

14. Бог же й Господа воскресив, воскресить Він і нас Своєю силою!

15. Хіба ви не знаєте, що ваші тіла то члени Христові? Отож, узявши члени Христові, зроблю їх членами розпусниці? Зовсім ні!

16. Хіба ви не знаєте, що той, хто злучується з розпусницею, стає одним тілом із нею? Бо каже: Обидва ви будете тілом одним.

17. А хто з Господом злучується, стає одним духом із Ним.

18. Утікайте від розпусти. Усякий бо гріх, що його чинить людина, є поза тілом. А хто чинить розпусту, той грішить проти власного тіла.

19. Хіба ви не знаєте, що ваше тіло то храм Духа Святого, що живе Він у вас, якого від Бога ви маєте, і ви не свої?

20. Бо дорого куплені ви. Отож прославляйте Бога в тілі своєму та в дусі своєму, що Божі вони!