1 Івана 2 UBIO

1. Діточки мої, це пишу я до вас, щоб ви не грішили! А коли хто згрішить, то маємо Заступника перед Отцем, Ісуса Христа, Праведного.

2. Він ублагання за наші гріхи, і не тільки за наші, але й за гріхи всього світу.

3. А що ми пізнали Його, пізнаємо це з того, коли заповіді Його додержуємо.

4. Хто говорить: Пізнав я Його, але не додержує Його заповідів, той неправдомовець, і немає в нім правди!

5. А хто додержує Його слово, у тому Божа любов справді вдосконалилась. Із того ми пізнаємо, що в Нім пробуваємо.

6. А хто каже, що в Нім пробуває, той повинен поводитись так, як поводився Він.

7. Улюблені, не пишу я для вас нову заповідь, але заповідь давню, яку мали від початку: заповідь давня, то слово, що чули його від початку.

8. Але нову заповідь я вам пишу, що справді вона в Нім та в вас, що минається темрява, і світло правдиве вже світить.

9. Хто говорить, що він пробуває у світлі, та ненавидить брата свого, той у темряві досі.

10. А хто любить брата свого, той пробуває у світлі, і в ньому спотикання немає.

11. Хто ж ненавидить брата свого, пробуває той у темряві й ходить у темряві, і не знає, куди він іде, бо темрява очі йому осліпила.

12. Пишу я вам, дітоньки, що гріхи вам прощаються ради Ймення Його.

13. Пишу вам, батьки, бо ви пізнали Того, Хто від початку. Пишу вам, юнаки, бо перемогли ви лукавого.

14. Пишу, діти, вам, бо ви пізнали Отця. Я писав вам, батьки, бо ви пізнали Того, Хто від початку. Писав я до вас, юнаки, бо міцні ви, і Слово Боже в вас пробуває, і лукавого перемогли ви.

15. Не любіть світу, ані того, що в світі. Коли любить хто світ, у тім немає любови Отцівської,

16. бо все, що в світі: пожадливість тілесна, і пожадливість очам, і пиха життєва, це не від Отця, а від світу.

17. Минається і світ, і його пожадливість, а хто Божу волю виконує, той повік пробуває!

18. Діти остання година! А що чули були, що антихрист іде, а тепер з’явилось багато антихристів, з цього ми пізнаємо, що остання година настала!

19. Із нас вони вийшли, та до нас не належали. Коли б були належали до нас, то залишилися б з нами; але вийшли, щоб відкрилось, що не всі вони наші.

20. А ви маєте помазання від Святого, і знаєте все.

21. Я не писав вам, немов ви не знаєте правди, але що знаєте її, і що всяка лжа не від правди.

22. Хто неправдомовець, як не той, хто відкидає, що Ісус є Христос? Це антихрист, що відрікається Отця й Сина!

23. Кожен, хто відрікається Сина, не має Отця; хто визнає Сина, той має Отця.

24. Тож, що ви чули з початку, нехай в вас пробуває воно; якщо в вас пробуватиме те, що ви чули з початку, то й ви пробуватимете в Сині й Отці.

25. А оце та обітниця, яку Він Сам обіцяв нам: вічне життя.

26. Це я написав вам про тих, хто обманює вас.

27. А помазання, яке прийняли ви від Нього, воно в вас залишається, і ви не потребуєте, щоб вас хто навчав. А що те помазання само вас навчає про все, воно бо правдиве й нехибне, то як вас навчило воно, у тім пробувайте.

28. А тепер, діточки, залишайтеся в Нім, щоб, як з’явиться Він, то щоб ми мали відвагу та не були засоромлені Ним під час Його приходу.

29. Коли знаєте, що Він праведний, то знайте, що всякий, хто чинить справедливість, народився від Нього.