1 Івана 2 UTT

1. Дітоньки мої, пишу вам це, щоб ви не грішили. А коли хто згрішить, то маємо Заступника перед Отцем, Ісуса Христа, Праведника.

2. Він — примирення за наші гріхи, і не тільки за наші, а й за гріхи всього світу.

3. З того дізнаємося, що ми Його пізнали, якщо дотримуємося Його заповідей.

4. Хто каже, що пізнав Його, а заповідей Його не дотримується, той неправдомовець, і в ньому немає правди.

5. А хто дотримується Його слова, у тому Божа любов справді є досконалою. Із цього пізнаємо, що ми в Ньому.

6. Хто каже, що в Ньому перебуває, той має жити так само, як жив Він.

7. Любі, не нову заповідь пишу вам, але заповідь давню, яку маєте від початку. Давня заповідь — це слово, яке ви чули.

8. Знову я вам пишу нову заповідь, яка справді є в Ньому і у вас, що темрява минає, і вже сяє істинне світло.

9. Хто каже, що він перебуває у світлі, а ненавидить свого брата, той ще досі в темряві.

10. Хто любить свого брата, той перебуває у світлі й у ньому немає спокуси.

11. А хто ненавидить свого брата, той — у темряві, він ходить у пітьмі й не знає, куди йде, бо темрява зробила його очі незрячими.

12. Пишу вам, дітоньки, бо Його Ім’ям прощено вам гріхи.

13. Пишу вам, батьки, тому що ви пізнали Споконвічного. Пишу вам, юнаки, бо ви перемогли лукавого.

14. Написав вам, діти, адже ви пізнали Отця. Написав вам, батьки, бо ви пізнали Того, Хто від початку. Написав вам, юнаки, оскільки ви сильні, і Боже Слово перебуває у вас, і ви перемогли лукавого.

15. Не любіть світу, ні того, що у світі: коли хто любить світ, у тому немає любові Отця.

16. Адже все, що у світі, це: пожадливість тіла, пожадливість очей і життєва гордість; це не від Отця, а від світу.

17. Проминає і світ, і його пожадання, а той, хто виконує Божу волю, — залишається вічно.

18. Діти, це остання година, бо ви чули, що антихрист надходить, і нині з’явилося багато антихристів. Із цього дізнаємося, що це остання година.

19. Вони вийшли від нас, але не були нашими, бо якби були з наших, то залишилися би з нами, але це сталося, щоб виявилося, що не всі вони є з наших.

20. Та ви маєте помазання від Святого, і всі ви знаєте.

21. Я написав вам не тому, що ви не знаєте правди, але тому, що ви її знаєте, і що всякий обман не від істини.

22. Хто неправдомовець, як не той, хто відкидає, що Ісус є Христос? Це антихрист, він відрікається від Отця і Сина!

23. Кожний, хто відрікається від Сина, не має і Отця. Хто визнає Сина, той має і Отця.

24. [Отже] те, що ви почули від початку, нехай воно у вас перебуває. Якщо у вас перебуватиме те, що ви почули від початку, то й ви перебуватимете в Сині та в Отці.

25. Ось обітниця, яку Він Сам нам пообіцяв: вічне життя!

26. Це написав я вам про тих, які обманюють вас.

27. А помазання, яке ви прийняли від Нього, воно у вас перебуває, і ви не потребуєте, щоб вас хтось навчав. Але як те помазання навчає вас у всьому, — і є істинне й необманне, — так, як воно вас навчило, у тому й перебувайте.

28. А тепер, дітоньки, залишайтеся в Ньому, щоб, коли з’явиться Він, ми мали сміливість і не були засоромлені перед Ним під час Його приходу.

29. Коли знаєте, що Він — праведний, то знайте, що й кожний, хто чинить праведність, народився від Нього.