1 Івана 3 UBIO

1. Подивіться, яку любов дав нам Отець, щоб ми були дітьми Божими, і ними ми є. Світ нас не знає тому, що Його не пізнав.

2. Улюблені, ми тепер Божі діти, але ще не виявилось, що ми будемо. Та знаємо, що, коли з’явиться, то будем подібні до Нього, бо будемо бачити Його, як Він є.

3. І кожен, хто має на Нього надію оцю, очищає себе так же само, як чистий і Він.

4. Кожен, хто чинить гріх, чинить і беззаконня. Бо гріх то беззаконня.

5. І ви знаєте, що Він був з’явився, щоб гріхи наші взяти, а гріха в Нім нема.

6. Кожен, хто в Нім пробуває, не грішить; усякий, хто грішить, не бачив Його, і не пізнав Його.

7. Діточки, хай ніхто вас не зводить! Хто чинить правду, той праведний, як праведний Він!

8. Хто чинить гріх, той від диявола, бо диявол грішить від початку. Тому то з’явився Син Божий, щоб знищити справи диявола.

9. Кожен, хто родився від Бога, не чинить гріха, бо в нім пробуває насіння Його. І не може грішити, бо від Бога народжений він.

10. Цим пізнаються діти Божі та діти дияволові: Кожен, хто праведности не чинить, той не від Бога, як і той, хто брата свого не любить!

11. Бо це та звістка, яку від початку ви чули, щоб любили один одного,

12. не так, як той Каїн, що був від лукавого, і брата свого забив. А за що він забив його? Бо лукаві були його вчинки, а брата його праведні.

13. Не дивуйтеся, браття мої, коли світ вас ненавидить!

14. Ми знаємо, що ми перейшли від смерти в життя, бо любимо братів. А хто брата не любить, пробуває той в смерті.

15. Кожен, хто ненавидить брата свого, той душогуб. А ви знаєте, що жаден душогуб не має вічного життя, що в нім перебувало б.

16. Ми з того пізнали любов, що душу Свою Він поклав був за нас. І ми мусимо класти душі за братів!

17. А хто має достаток на світі, і бачить брата свого в недостачі, та серце своє зачиняє від нього, то як Божа любов пробуває в такому?

18. Діточки, любімо не словом, ані язиком, але ділом та правдою!

19. Із цього довідуємось, що ми з правди, і впокорюєм наші серця перед Ним,

20. бо коли винуватить нас серце, то Бог більший від нашого серця та відає все!

21. Улюблені, коли не винуватить нас серце, то маємо відвагу до Бога,

22. і чого тільки попросимо, одержимо від Нього, бо виконуємо Його заповіді та чинимо любе для Нього.

23. І оце Його заповідь, щоб ми вірували в Ім’я Сина Його Ісуса Христа, і щоб любили один одного, як Він нам заповідь дав!

24. А хто Його заповіді береже, той у Нім пробуває, а Він у ньому. А що в нас пробуває, пізнаємо це з того Духа, що Він нам Його дав.