1 Царів 11 UMT

1. Цар Соломон, однак, любив багатьох іноземних жінок, крім фараонової дочки: моавітянок, аммонійок, едомійок, сидонянок та хиттянок.

2. Вони були з тих народів, про які Господь сказав ізраїльтянам: «Ви не повинні одружуватися з ними, оскільки вони напевне повернуть серця ваші до своїх богів». Тим не менше, Соломон був прикутий коханням до цих жінок.

3. Він мав сімсот дружин царського роду й триста наложниць, і його дружини збили його з пантелику.

4. Соломон старів, і його дружини привертали його серце до своїх богів, і його серце не було повністю віддане Господу Богу його, як серце Давида, його батька.

5. Він слідував Ашторет, богині сидонян, та Мілкому, огидному богу аммонійців.

6. Тож Соломон зробив зло в очах Господа: він не слідував Господу у всьому, що робив, як його батько Давид.

7. На пагорбі на схід від Єрусалима Соломон збудував високий палац Хемошу, огидному богу моавійців, і Молоху, бридкому богу аммонійців.

8. Він зробив те саме для всіх своїх іноземних дружин, які спалювали запашне куріння та приносили жертви своїм богам.

9. Господь розгнівався на Соломона, оскільки його серце відвернулося від Господа, Бога Ізраїлю, Який являвся йому двічі.

10. Він заборонив Соломону слідувати іншим богам, а Соломон не виконав Господнього наказу.

11. Тож Господь сказав Соломону: «Оскільки така твоя поведінка, оскільки ти не виконав Мого заповіту, якого Я наказав тобі дотримуватися, Я відберу царство від тебе й віддам його комусь із твоїх підлеглих.

12. Тим не менше, заради батька твого Давида я не робитиму цього за твого життя. Я заберу його з рук твого сина.

13. Я заберу від нього не все царство, а залишу йому один рід, заради спасіння Давида, слуги Мого, та заради спасіння Єрусалима, який Я обрав».

14. Тоді Господь підняв проти Соломона ворога, едомійця Хадада, з царського роду Едома.

15. Раніше, коли Давид воював з Едомом, Йоав, командуючий військом, прийшов, щоб поховати мертвих і вбив усіх чоловіків Едома.

16. Йоав з усіма ізраїльтянами залишався там протягом шести місяців, поки не знищили всіх чоловіків Едома.

17. Але юний Хадад на той час утік до Єгипту з деякими едомськими урядовцями, що служили його батькові.

18. Вони вибралися з Мидіана та подалися до Парана. Потім, узявши разом з собою людей з Парана, вони пішли до Єгипту, до фараона, царя єгипетського, який дав Хададу будинок і землю і забезпечив його харчами.

19. Фараону так сподобався Хадад, що він віддав йому сестру своєї дружини, цариці Тапенес, щоб той одружився з нею.

20. Сестра Тапенес народила йому сина Ґенубата, якого Тапенес принесла в царський палац. Там Ґенубат жив разом з дітьми фараона.

21. Перебуваючи в Єгипті, Хадад чув, що Давид спочив зі своїми батьками, і що Йоав, командуючий військом, також помер. Тоді Хадад сказав фараону: «Дозволь мені піти, щоб повернутися в свою країну».

22. «Чого тобі бракує тут, що ти хочеш іти до своєї країни?» — запитав фараон. «Всього вдосталь, — відповів Хадад, — але дозволь мені піти!»

23. І підняв Господь проти Соломона іншого ворога — Резона, сина Еліада, який втік від свого хазяїна, Хададезера, царя Зови.

24. Він зібрав людей навколо себе й став ватажком загону повстанців, коли Давид знищив сили Зови. Повстанці пішли до Дамаска, де поселилися й захопили владу.

25. Резон залишався ворогом Ізраїлю протягом усього Соломонового життя, додаючи неприємностей, окрім Хадада. Тож Резон правив в Арамі і був ворогом Ізраїлю.

26. А ще Єровоам, син Невата, повстав проти царя. Він був одним із Соломонових урядовців, ефраїмець з Заретана, і його мати була вдовою на ім’я Зеруя.

27. Ось розповідь про те, як він повставав проти царя. Соломон збудував висячі тераси й позакладав провали в стіні міста Давида, свого батька.

28. Тоді Єровоам здобув собі добре ім’я, і коли Соломон побачив, як сумлінно юнак виконував свою роботу, він зробив його керівником над усіма робітниками дому Йосипа.

29. Якось у той час Єровоам їхав із Єрусалима, і пророк Агіжа з Шило зустрів його на шляху. На ньому було нове вбрання. Крім них двох не було нікого навколо.

30. І Агіжа зняв своє нове вбрання, що було на ньому, і порвав його на дванадцять частин.

31. Тоді він сказав Єровоаму: «Візьми десять частин собі, оскільки ось що сказав Господь Бог Ізраїлю: „Дивись, я відніму царство з рук Соломонових і дам тобі десять колін.

32. Але заради Мого слуги Давида й міста Єрусалима, яке Я обрав з усіх колін ізраїльських, він матиме одне коліно.

33. Я зроблю це, оскільки вони забули мене й поклонялися Ашторет, богині сидонян, Хемошу, богу моавійців, і Мілкому, богу аммонійців, а не йшли Моїм шляхом, не робили того, що є правильним в Моїх очах, не дотримувалися Моїх настанов і законів, як Давид, Соломонів батько.

34. Але я не забиратиму все царство з Соломонових рук. Я зробив його правителем на всі дні його життя заради Давида, Мого слуги, якого Я обрав і який виконував Мої накази та настанови.

35. Я заберу царство з рук Соломонового сина і дам тобі десять колін.

36. Я дам одне коліно його сину, щоб Давид, Мій слуга, завжди мав нащадка, щоб правив переді Мною в Єрусалимі, місті, яке Я обрав, щоб залишити Своє ім’я.

37. Однак щодо тебе, то Я оберу тебе, і ти правитимеш усім, чого бажає твоє серце. Ти будеш царем ізраїльським.

38. Якщо робитимеш те, що Я тобі накажу і йтимеш Моїм шляхом, і робитимеш те, що є правильним у Моїх очах, дотримуючись Моїх настанов і наказів, як робив Давид, Мій слуга, Я буду з тобою. Я зроблю твій рід таким же тривалим, як Давидів, і Я віддам Ізраїль тобі.

39. Я каратиму нащадків Давидових за це, але не завжди”».

40. Соломон намагався вбити Єровоама, але Єровоам утік до Єгипту, до царя Шишака, і залишався там до Соломонової смерті.

41. А щодо інших подій Соломонового царювання: всього, що він робив, і мудрості, яку він виявляв, — все це описано у книзі Літописів Соломонових.

42. Соломон правив у Єрусалимі над усім Ізраїлем протягом сорока років.

43. Потім він спочив зі своїми батьками й був похований у місті Давида, свого батька. І Реговоам, його син, став царем після нього.