1 Царів 12 UMT

1. Реговоам пішов до Сихема, оскільки всі ізраїльтяни зібралися там, щоб проголосити його царем.

2. Коли Єровоам, син Невата, почув це (він був усе ще у Єгипті, куди втік від царя Соломона), він повернувся з Єгипту до свого міста Зереда у горах Ефраїма.

3. Отож люди послали по Єровоама, і він та усі ізраїльтяни прийшли до Реговоама й сказали йому:

4. «Твій батько поклав на нас тяжке ярмо, але зараз полегши наш жорстокий труд і тяжке ярмо, яке він поклав на нас, і ми служитимемо тобі».

5. Реговоам відповів: «Ідіть звідси на три дні, а потім повертайтеся до мене». Тож люди пішли геть.

6. Тоді цар Реговоам порадився зі старійшинами, які служили його батькові Соломону впродовж його життя. Він запитав їх: «Яку відповідь порадите мені дати цим людям?»

7. Вони відповіли: «Якщо сьогодні ти будеш слугою цих людей і даси їм прихильну відповідь, то вони завжди служитимуть тобі».

8. Але Реговоам відхилив пораду старійшин і порадився з юнаками, з котрими виріс, і які служили йому.

9. Він спитав їх: «Яка ваша порада? Як я повинен відповісти цим людям, які кажуть мені: „Полегши ярмо, яке твій батько поклав на нас?”»

10. Тоді юнаки, з якими він виріс, відповіли: «Скажи людям, що говорили тобі: „Твій батько поклав на нас тяжке ярмо, а ти полегши його”. Дай їм таку відповідь: „Мій мізинець могутніший ніж усе тіло мого батька.

11. Мій батько поклав на вас тяжке ярмо, а я зроблю його ще важчим. Мій батько карав вас батогами, а я каратиму вас батогами з металевими шипами”».

12. Через три дні Єровоам і всі люди повернулися до Реговоама, як цар і наказав їм: «Приходьте до мене через три дні».

13. Цар відповів людям суворо. Відхиливши пораду старійшин,

14. він вчинив за порадою юнаків і сказав: «Мій батько поклав на вас тяжке ярмо, а я зроблю його ще важчим. Мій батько карав вас батогами, а я каратиму вас батогами з металевими гачками».

15. Тож цар не послухався поради людей, і були ті події від Господа, щоб збулися слова, сказані до Єровоама, сина Невата, які Господь промовив через пророка Агіжу, шилонійця.

16. Коли весь Ізраїль побачив, що цар відмовився слухати їх, люди відповіли цареві: «Чи є наша частка у Давидовім роді? Чи є наша частка у сина Єссея? Ходімо ж до дому, о Ізраїлю! Давиде, сам доглядай свій власний дім!» Отож усі ізраїльтяни розійшлися по своїх домівках.

17. А щодо ізраїльтян, які мешкали в містах Юдеї, Реговоам усе ще царював над ними.

18. Коли цар Реговоам вирядив Адонірама, який був наглядачем над рабською силою, то ізраїльтяни забили його камінням на смерть. Царю Реговоаму, однак, вдалося вскочити в свою колісницю і втекти до Єрусалима.

19. Отак Ізраїль повстав проти дому Давидового, і так воно є й по сьогодні.

20. Коли ізраїльтяни почули, що Єровоам повернувся, вони покликали його на зібрання і зробили його царем над усім Ізраїлем. Лише коліно Юди залишилося вірним Давидовому дому.

21. Коли Реговоам прибув до Єрусалима, він зібрав вісімдесят тисяч найкращих воїнів із сімей Юди та Веніамина, щоб піти війною проти Ізраїлю й повернути царство Реговоаму, сину Соломона.

22. Але Шемая, Божий чоловік, почув таке слово Боже:

23. «Скажи Реговоаму, сину Соломона, царю юдейському, і всьому дому Юди й Веніамина, та іншим людям:

24. „Ось що каже Господь: „Ви не повинні воювати з братами своїми, ізраїльтянами. Кожен із вас мусить повернутися до дому, оскільки це Я зробив, щоб усе так сталося”». Тож цар Реговоам та його військо послухалися слова Господнього й пішли додому, як і наказав Господь.

25. Тоді Єровоам укріпив Сихем у горах Ефраїмових і жив там. Звідти він пішов і збудував Пенуел.

26. Єровоам гадав собі: «Царство тепер, мабуть, повернеться до дому Давидового.

27. Якщо ці люди підуть і принесуть жертви у храмі Господньому в Єрусалимі, вони знову стануть вірними своєму володарю Реговоаму, царю Юдеї. Вони уб’ють мене й повернуться до царя Реговоама».

28. Поспитавши поради, цар виготовив двох золотих тельців. Він сказав народу: «Це занадто для вас — ходити в Єрусалим. Ось твої боги, о Ізраїлю, які вивели вас із Єгипту».

29. Одного він установив у Бетелі, а другого — в Дані.

30. І це було гріхом, тому що народ ішов аж до самого Дану та Бетелу, щоб там помолитися одному з них.

31. Єровоам збудував святині на узвишшях і призначив священиків з-поміж різних колін Ізраїлю, навіть із тих, що не були левитами.

32. В Ізраїлі цар Єровоам започаткував свято на зразок Пасхі в Юдеї, але він відзначав його на п’ятнадцятий день восьмого місяця. Він пішов до Бетела, щоб принести жертви на вівтарі перед тельцями, яких він зробив. Він також призначив священиків у Бетелі, щоб правили на узвишшях, які він нагорнув.

33. Тож цар Єровоам встановив свою власну дату святкування для ізраїльтян. Це був п’ятнадцятий день восьмого місяця. Він вирушив до Бетела, щоб принести пожертви й спалити запашне куріння на вівтарі, який він спорудив.: