1 Петра 2 UTT

1. Отже, відкладіть усяке зло, усякий обман, лицемірство, заздрість та всілякі обмови

2. і, як новонароджені немовлята, жадайте чистого духовного молока, щоб на ньому ви зросли для спасіння,

3. бо ви скуштували, що Господь добрий.

4. Приходьте до Нього — живого коштовного Каменя, знехтуваного людьми, але вибраного Богом.

5. І ви самі, немов живе каміння, збудовуйтеся в духовний дім, щоби бути святим священством, приносити духовні жертви, приємні Богові, через Ісуса Христа.

6. Адже в Писанні зазначено: Ось, Я кладу на Сіоні Камінь наріжний, вибраний, коштовний, і хто вірить у Нього, не буде засоромлений!

7. Отже, для вас, які вірите, — дорогоцінність, а для тих, хто не вірить, — камінь, яким знехтували будівничі. Він став наріжним каменем,

8. і каменем спотикання, і скелею спокуси! Вони спотикаються, не вірячи в Слово; на це вони й поставлені.

9. А ви — рід вибраний, царське священство, святий народ, придбаний, аби звіщати чесноти Того, Хто вас покликав із темряви до дивного Його світла.

10. Ви колись були «ненарод», а тепер народ Божий; ви колись були «непомилувані», а тепер ви помилувані.

11. Улюблені, благаю вас, як чужинців і мандрівників, стримуватися від тілесних пожадливостей, які воюють проти душі,

12. мати добру поведінку серед язичників, щоби через те, за що вас обмовляють, мов злочинців, побачивши добрі діла, прославили Бога в день відвідин.

13. Отже, підкоріться всякій людській владі задля Господа, — чи цареві, як володареві,

14. чи правителям, як від Нього посланих, аби карати злочинців і хвалити тих, хто чинить добро.

15. Оскільки така Божа воля, щоб вони добрими вчинками приборкували неуцтво немудрих людей,

16. як вільні, — котрі не використовують свободу як прикриття для зла, — але як раби Божі.

17. Шануйте всіх, любіть братерство, бійтеся Бога, поважайте царя.

18. Слуги, із повним страхом коріться панам не тільки добрим та лагідним, а й прикрим.

19. Тому що це благодать [перед Богом], коли хто свідомо, задля Бога переносить злидні, страждаючи несправедливо.

20. Адже яка честь, коли зазнаєте покарання за провини? Але коли терпите й страждаєте, роблячи добро, — це благодать перед Богом.

21. На це ви були покликані, тому що й Христос постраждав за нас, залишивши нам приклад, щоб ми йшли Його слідами.

22. Він не вчинив гріха, і не знайдено підступу в устах Його;

23. коли Його лихословили, Він не лихословив; страждаючи, не погрожував, а передавав Тому, Хто судить справедливо.

24. Він Сам Своїм тілом підняв наші гріхи на дерево, щоб ми, померши для гріхів, жили для праведності; Його ранами ви оздоровлені.

25. Адже ви були як блукаючі вівці, а тепер повернулися до пастиря і наставника ваших душ.