1 Самуїлова 10 UMT

1. З цими словами Самуїл витягнув посудину з оливою, полив нею Саулову голову й поцілував його, промовивши: «Хіба не Господь посвятив тебе у проводирі Свого спадку.

2. Після того, як ти мене залишиш сьогодні, тобі зустрінуться двоє чоловіків біля гробу Рахилі в Зелзі на кордоні з Веніаминовими землями. Вони тобі скажуть: „Ті віслюки, яких ти вирушив шукати, знайшлися. А батько вже ними не переймається, за тебе хвилюється. Він сказав: „Що з моїм сином?”

3. Потім звідти ти підеш далі, аж доки не дійдеш до великого дуба Таворського. Тобі зустрінуться троє чоловіків, які йдуть до Бетела побачитися з Богом. Один нестиме трьох козенят, другий — три буханці хліба, а третій — бурдюк вина.

4. Вони з тобою привітаються й запропонують дві хлібини, які ти приймеш.

5. Після цього ти прийдеш до Гівеат-Елогіма, де стоїть филистимська сторожова башта. Коли ти наблизишся до міста, зустрінеш гурт пророків, які спускатимуться з узвишшя. Перед ними будуть арфи, бубни, сурми та ліри, а самі вони пророкуватимуть.

6. На тебе потужно зійде Господній Дух, і ти почнеш пророкувати разом з ними, постанеш іншою людиною.

7. Як тільки сповняться ці прикмети, роби все, що забажаєш, бо з тобою буде Бог.

8. Йди поперед мене в Ґілґал. Я, звісно, прийду до тебе, щоб принести жертву всеспалення та мирну жертву. Але ти мусиш чекати сім днів, доки я прийду й скажу, що тобі робити».

9. Коли Саул відвернувся від Самуїла, щоб повертатися додому, Бог замінив йому серце, і того ж дня відбулося все передбачене Самуїлом.

10. Коли вони прибули до Ґівеа, його зустрів гурт пророків. Божий Дух потужно зійшов на нього, і він шаманив між іншими.

11. Коли всі, хто знав його раніше, побачили, що він з пророками теж віщує, почали дивуватися: «Що це сталося з сином Кіша? Невже Саул теж серед пророків?»

12. Місцевий житель відповів: «А їхній батько хто?» Так і виникло прислів’я: «Невже Саул теж серед пророків?»

13. Коли Саул скінчив пророкувати, він піднявся на узвишшя.

14. Дядько Саула спитав у нього й слуги його: «Де ви були?» «Шукали віслюків, — відповів той, — але коли побачили, що їх не знайти, пішли до Самуїла».

15. «Ну ж бо розкажи, що тобі Самуїл сказав», — поцікавився дядько Саула.

16. «Він запевнив нас, що віслюків знайдено», — відповів Саул. Але він не розповів дядькові, що Самуїл говорив про володарювання.

17. Самуїл скликав народ Ізраїлю прийти до Господа в Міцпу

18. і звернувся до дітей Ізраїлевих з такими словами: «Ось що Господь Бог Ізраїлю говорить: „Я вивів Ізраїль з Єгипту, звільнив вас з-під влади Єгипту та всіх царств, які вас гнобили.

19. Та сьогодні ви відмовляєтеся від вашого Бога, Який визволяє вас з усіх бід та нещасть. Ви сказали: „Ні, признач царя над нами”. Тому постаньте перед Господом за племенами та родами”».

20. Коли Самуїл підвів ближче всі племена Ізраїлю, було вибране Веніаминове коліно.

21. Тоді він поставив Веніаминове коліно рід за родом, та був обраний рід Матрі. Вибрано Саула, сина Кіша. Але коли почали його шукати, то не знайшли.

22. Спитали у Господа знову: «Цей чоловік уже прийшов сюди?» Господь відповів: «Так, він сховався в обозі».

23. Побігли по нього, привели, і коли він опинився серед людей, то виявився на голову вищим за будь-кого.

24. Самуїл звернувся до всіх присутніх: «Ви бачите цього чоловіка — обранця Господнього? Такого, як він, немає більше між людей». Тоді люди закричали: «Хай живе цар!»

25. Самуїл пояснив людям, якими законами управляється царство. Він їх записав підряд на сувої і поклав перед Господом. Тоді відіслав усіх по домівках.

26. Саул також пішов додому в Ґівеа в супроводі хоробрих воїнів, серця яких запалив Бог.

27. Але деякі баламути сумнівалися: «Як цей чолов’яга може нас врятувати?» Вони зневажали його й не принесли ніяких дарунків, але Саул змовчав. Нагаш, цар аммонійців, ображав роди Ґада і Рувима. Нагаш виколов праве око кожному чоловікові. Нагаш нікому не дозволяв допомогти їм. Нагаш, цар аммонійців, виколов праве око кожному ізраїльтянину, що жив на правому березі Йордану. Але сім тисяч ізраїльтян утекли від аммонійців і прийшлі в Явеш-Ґілеад.