1 Самуїлова 12 UMT

1. Самуїл звернувся до всього Ізраїлю: «Я послухався всього, що ви мені говорили, і поставив над вами царя.

2. Тепер ви маєте царя, який правитиме вами. А я вже старий та сивий; мої сини ось поряд із вами. Я вас вів з юних днів і дотепер.

3. Ось я. Посвідчіть проти мене в присутності Господа та його помазаника. Чийого вола я взяв? Чию ослицю відібрав? Кого я звабив? Кого гнітив? З чиїх рук хабаря прийняв, аби заплющити на щось очі? Я все відшкодую».

4. Вони відповіли: «Ти не вводив нас в оману й не гнобив. — Нічого ти не взяв ні з чиїх рук».

5. Самуїл сказав їм: «Господь вам свідок, і Його помазаник теж свідчить сьогодні, що ви нічого не знайшли в моїй руці». «Він — свідок», — погодилися люди.

6. Тоді Самуїл промовив до народу: «То Господь обрав Мойсея та Аарона, то Він вивів предків ваших з Єгипту.

7. А тепер стійте тут, бо я збираюсь дати вам свідчення перед лицем Господа про всі праведні дії, які вчинив Господь з вами й вашими батьками.

8. Після того, як Яків прийшов до Єгипту, ваші батьки благали у Господа допомоги. Господь послав Мойсея та Аарона, які вивели ваших предків з Єгипту й поселили на цих землях.

9. Але вони забули про Господа, їхнього Бога; тому Він і продав їх у руки Сісери, командуючого військом Хазора, та в руки филистимлян і царя моавського, які воювали з ними.

10. Тоді ваші предки почали молити Господа: „Ми згрішили, забувши Господа, почали служити лжебогам Ваалу та Ашторет. Визволи нас із рук ворогів наших, і ми служитимемо Тобі”.

11. Тоді Господь послав Єруваала, Варака Єфту і Самуїла й визволив вас із рук навколишніх ворогів, щоб ви жили безпечно.

12. Однак коли ви побачили, що Нагаш, цар аммонійський, виступив проти вас, ви звернулися до мене: „Ні, ми хочемо, щоб нами правив цар”, — хоча Господь ваш Бог — ваш цар.

13. Що ж, ось правитель, якого ви обрали, якого ви для себе просили; бачите, Господь дав царя, щоб вами управляв.

14. Якщо ви будете боятися Господа, служити Йому, підкорятися Йому, не повставати проти Нього, і якщо ви та ваш проводир, який вами править, будете йти за Господом, вашим Богом, тоді Він спасе вас.

15. Але якщо ви не послухаєтеся Господа, якщо ви повстанете проти Нього, Його рука підніметься проти вас і ваших предків.

16. А тепер стійте й дивіться на ті великі справи, які Господь здійснює на ваших очах.

17. Хіба зараз не жнивна пора на пшеницю? Я попрошу Господа, щоб він послав громовиці та дощ. А ви зрозумієте, як жахливо ви вчинили в Господніх очах, зажадавши для себе царя».

18. Тоді Самуїл покликав Господа; і того ж дня послав Господь грозу. А весь народ був нажаханий Господом і Самуїлом.

19. І звернувся весь народ до Самуїла: «Помолися Господу, нашому Богу, за слуг своїх, щоб нам не згинути, адже до всіх гріхів, ми додали ще й цю провину: попросили собі царя».

20. «Не бійтеся, — відповів Самуїл людям. — Хоча ви вчинили зле, та не відвертайтеся від Господа, а служіть Йому всім серцем.

21. Не відступайтесь, аби слідувати за нікчемними бовванами. Адже вони не можуть принести вам нічого доброго, адже вони не можуть вас врятувати, бо вони нікчемні.

22. Заради Свого великого імені Господь не полишить Свій народ, тому що Господь вирішив зробити вас Своїм народом.

23. Що ж до мене, не дай мені Боже згрішити проти Господа, тож я буду за вас молитися. Я вас навчатиму йти шляхом добра й праведності.

24. Проте неодмінно бійтеся Господа, служіть Йому вірно і всім своїм серцем, бо ви бачили, які великі справи Він для вашого блага звершив.

25. Однак якщо ви й далі чинитимете зло, і ви і ваш цар будуть зметені немов багно із хати!»