1 Самуїлова 12 UTT
1. І промовив Самуїл до кожного ізраїльського мужа: Ось я послухався вашого голосу в усьому, що ви мені сказали, і я поставив над вами царя.
2. Тепер же іде перед вами цар, а я зістарився й сидітиму, і ось мої сини між вами. І ось я йшов перед вами від моєї молодості й аж до цього дня.
3. Ось я, дайте відповідь мені перед Господом і перед Його помазаником. У кого взяв я теля, чи в кого взяв я осла, чи кого з вас я пригнобив, чи на кого вчинив я тиск, і з чиєї руки я взяв хабара і взуття? Дасте мені відповідь, і віддам вам!
4. А вони відказали Самуїлові: Ти не вчинив нам несправедливості, ти не гнобив, і ти не громив нас і не взяв нічого із чиїхось рук!
5. І промовив Самуїл до народу: Господь між вами свідок, і сьогодні в цей день свідок — Його помазаник, бо ви не знайшли нічого в моїй руці. А вони сказали: Свідок!
6. І сказав Самуїл народові, промовляючи: Свідок — Господь, Який створив Мойсея та Аарона, Хто вивів наших батьків з Єгипту!
7. Тепер станьте, і розсуджуватиму вас перед Господом, і сповіщу вам усю Господню справедливість, яку вчинив між вами і між вашими батьками.
8. Коли ввійшов Яків та його сини в Єгипет, то пригнобив їх Єгипет, і наші батьки заволали до Господа, і Господь послав Мойсея та Аарона, і вивів наших батьків з Єгипту, і поселив їх на цьому місці.
9. Та вони забули про Господа, їхнього Бога, і Він видав їх у руки Сісари, полководця Явіна, царя Асора, і в руки филистимців, і в руки царя Моава, і вони воювали з ними.
10. І вони закричали до Господа, волаючи: Ми згрішили, бо ми покинули Господа і служили Ваалам та священним гаям, тепер же спаси нас з руки наших ворогів, і ми служитимемо Тобі!
11. І Господь послав Єроваала, Варака, Єфтая і Самуїла і вирвав вас з руки ваших навколишніх ворогів, і ви жили впевнено.
12. І знаєте, що Наас, цар синів Аммона, вийшов проти вас, і ви сказали: Ні, але нехай царює над нами цар! А наш цар — Господь, наш Бог!
13. Ось тепер цар, якого ви вибрали, і ось Господь дав над вами царя.
14. Якщо ви будете боятися Господа, будете служити Йому і будете слухати Його голосу, не будете змагатися з устами Господа, то будете і ви, і цар, який царює над вами, ходити за Господом.
15. Якщо ж не будете слухатися Господнього голосу й будете змагатися з устами Господа, то Господня рука буде на вас і на вашому цареві.
16. Тепер же станьте і гляньте на цю велику справу, яку вчинить Господь на ваших очах.
17. Хіба сьогодні не жнива пшениці? Я закличу Господа, і Він дасть грім і дощ, і пізнаєте, і побачите, що велике ваше зло, яке ви вчинили перед Господом, попросивши собі царя!
18. І прикликав Самуїл Господа, і Господь дав громи та дощ у той день. І весь народ дуже налякався Господа і Самуїла.
19. І весь народ сказав Самуїлові: Помолися за твоїх рабів до Господа, твого Бога, і не помремо, бо ми додали до всіх наших гріхів зло, попросивши собі царя!
20. І сказав Самуїл до народу: Не бійтеся. Ви вчинили все це зло, тільки не відхиліться від слідування за Господом, і служіть Господу всім вашим серцем,
21. і не ухиліться слідом за тими, що є нічим, які не вчинять нічого, і які не спасають, бо є нічим.
22. Адже Господь не покине Свій народ через Своє велике Ім’я, бо з милосердя Господь взяв Собі вас за народ.
23. І я жодним чином не згрішу перед Господом, щоб перестати молитися за вас, і служитиму Господу, і покажу вам добру й правильну дорогу,
24. тільки бійтеся Господа і служіть Йому в правді та всім вашим серцем, бо ви знаєте, які величні речі вчинив Він з вами.
25. А якщо ви таки чинитимете зло, то і ви, і ваш цар загинете.