1 Самуїлова 13 UMT
1. На той час Саулу було тридцять років, і правив він Ізраїлем протягом сорока двох років.
2. Він відібрав у країні для свого війська три тисячі воїнів. Дві тисячі були при ньому в Мікмаші та в горах Бетела, а ще тисяча розташувалася з Йонатаном у Ґівеа Веніаминовій. Решту він відіслав по домівках.
3. Йонатан з військом виступив проти филистимської сторожової залоги в Ґеві. Филистимляни про це довідалися і сказали: «Ізраїль повстав». Тоді Саул наказав сурмачеві сурмити на весь край: «Нехай почують гебреї!»
4. Так увесь Ізраїль почув новину: «Саул розбив филистимський табір, і тепер Ізраїль став ненависний филистимлянам». Тому скликали народ до Саула, в Ґілґал.
5. Филистимляни зібралися дати відсіч Ізраїлю. У них було три тисячі колісниць, шість тисяч кінноти, а піхоти, мов тих піщинок на морському березі. Вони прийшли й отаборилися в Мікмаші, на схід від Бет-Авена.
6. Коли ізраїльтяни зрозуміли, що їхні справи кепські і що їхнє військо тіснять, вони поховалися в печерах і ярах, в розщелинах, в ямах та водоймах.
7. Дехто навіть переправився через Йордан на землі Ґада й Ґілеада. Саул залишився в Ґілґалі; його воїни тремтіли від жаху.
8. Він чекав сім днів, саме стільки, скільки призначив Самуїл; але Самуїл не прийшов у Ґілґал, і воїни порозбігалися звідти.
9. Саул попросив: «Принесіть мені жертви всеспалення та мирні жертви». Тож Саул приніс жертву всеспалення.
10. Як тільки він закінчив жертву всеспалення, прибув Самуїл. Саул вийшов його привітати й благословити.
11. «Що ти зробив?» — спитав Самуїл. Саул відповів: «Коли я побачив, що чоловіки розбігаються від мене, а ти не з’явився в домовлений час, ще й филистимляни збираються в Мікмаші,
12. я подумав: „Ось прийдуть до мене филистимляни в Ґілґал, а я ще не попросив у Господа милості. Тож я наважився принести жертву всеспалення”».
13. «Ти діяв нерозсудливо, — сказав Самуїл. — Ти не дотримався Заповіту, який Господь твій Бог тобі дав. Якби ти виконав його, Господь утвердив би твоє царювання в Ізраїлі навічно.
14. А тепер твоя влада не втримається, бо Господь знайшов прихильну Його серцю людину й призначив її проводирем Свого народу, оскільки ти не виконав Господнього наказу».
Ізраїль беззбройний15. Самуїл знявся й пішов з Ґілґала до Ґівеа Веніаминового. Саул же підрахував людей, що зосталися при ньому — шістсот.
16. Саул зі своїм сином Йонатаном та людьми, що були з ними, отаборилися в Веніаминовій Ґеви, а филистимляни розташовувалися в Мікмаші.
17. З филистимського табору передові загони наступу вирушили в трьох напрямках. Один повернув до Офри поблизу Шуала,
18. один повернув на Бет-Горон, а третій — до порубіжних земель, що спускалися до долини Зевоїм, на межі з пустелею.
19. В усьому Ізраїлі не можна було знайти коваля, бо филистимляни вирішили: «Інакше гебрейці виготовлять мечі або списи».
20. Отож увесь Ізраїль ішов до филистимлян, коли треба було нагострити плуги, мотики, сокири чи серпи.
21. Щоб нагострити плуги та мотики, платили третину пима срібла, а щоб заточити вила, сокири, рожни, віддавали третину шекеля срібла.
22. Тому в день битви жоден з людей Саула та Йонатана не тримав меча або списа в руках, лише Саул та його син Йонатан були озброєні.
23. Загін филистимлян вийшов на шлях біля Мікмаша.