1 Самуїлова 16 UMT

1. Господь мовив до Самуїла: «Чи довго ти ще сумуватимеш за Саулом відтоді, як Я його позбавив царської влади над Ізраїлем? Наповни свій ріг оливою. Я відправляю тебе до Єссея, який живе у Віфлеємі. Я побачив собі царя між його синами».

2. Але Самуїл заперечив: «Як я можу піти? Про це довідається Саул, він уб’є мене». Господь відповів: «Поведи з собою теля і скажи таке: „Я прийшов, щоб принести жертву Господу”.

3. Запроси Єссея на пожертву, а Я вже тобі вкажу, що робити. Ти мусиш помазати для Мене того, на кого Я вкажу».

4. Саумуїл зробив так, як наказав Господь. Коли він прибув у Віфлеєм, місцеві старійшини затремтіли, побачивши його. Вони спитали: «Ти з миром до нас прийшов?»

5. Самуїл відповів: «Так, з миром. Я прибув, щоб принести жертву Господу. Освятіться й приходьте, разом принесемо жертву». Він висвятив Єссея та його синів, запросивши їх усіх на жертвоприношення.

6. Коли вони прибули, Самуїл, кинувши оком на Еліава, подумав: «Звісно, ось тут перед Господом стоїть Його помазаник».

7. Але Господь сказав Самуїлу: «Не заглядайся на його зовнішність чи зріст, тому що Я його відкинув. Господь не зважає на те, що кидається в вічі людині. Людина сприймає зовнішність, а Господь дивиться, яке в людини серце».

8. Тоді Єссей покликав Авінадава і попросив його пройтися перед Самуїлом. Але Самуїл відмовив: «Господь цього теж не обрав».

9. Покликав Єссея Шамму, щоб той прийшов, але Самуїл мовив: «Цього сина Господь не обрав також».

10. Сімох синів змусив Єссей пройтися перед Самуїлом, але Самуїл відмовив йому: «Господь не обрав жодного з них».

11. Нарешті він запитав Єссея: «Це вже всі твої сини?» «Є ще наймолодший, — відповів Єссей, — але він пасе овець». Самуїл наказав: «Пошли по нього, ми не сядемо, доки він не прийде».

12. Тож батько послав по нього. Привели хлопця, рум’яного, гарного з лиця, ставного. Господь сказав: «Підведись і помаж його, бо це якраз він».

13. Отже, Самуїл узяв ріг з оливою і помазав його в присутності братів. Відтоді на Давида потужно зійшов Господній Дух. Самуїл же повернувся до Рами.

14. Саула покинув Дух Господній, злий дух, посланий Господом, його мучив.

15. Слуги Саулові порадили йому: «Послухай-но, злий дух, насланий Богом, тебе вимучує.

16. Нехай наш володар накаже слугам знайти когось, хто вміє грати на арфі. Він заграє, коли на тебе зійде злий дух від Бога, і тобі стане краще».

17. То Саул сказав слугам: «Знайдіть когось, хто майстерно грає, і приведіть до мене».

18. Якийсь слуга запитав: «Я бачив, що син Єссея з Віфлеєма вміє грати на арфі. Він хоробрий воїн, добрий боєць. Він уміє говорити та ще й гарний з виду. І Господь з ним».

19. Тож Саул послав людей до Єссея з проханням: «Пришли до мене сина, Давида, який отару пасе».

20. Єссей взяв віслюка, трохи хліба, бурдюк вина та козеня і прислав їх разом із сином Давидом до Саула.

21. Так Давид прибув до Саула і постав перед ним. Він так сподобався Саулу, що той зробив його своїм зброєносцем.

22. А батькові Єссея Саул переказав таке: «Дозволь Давидові залишитися у мене на службі, дуже він мені сподобався».

23. Відтоді як тільки дух від Бога сходив на Саула, Давид брав арфу й починав грати. Саул відчував полегшення, йому відлягало, ставало краще, а злий дух відступався від нього.