Support Us

1. І ковчег перебував на полі филистимців сім місяців, і їхня земля закишіла мишами.

2. Тож филистимці скликають жерців, ворожбитів і своїх чародіїв, запитуючи: Що зробимо з Господнім ковчегом? Скажіть нам, як відіслати його на своє місце?

3. А вони сказали: Якщо ви відсилаєте ковчег завіту Господа, Бога Ізраїля, не відсилайте його порожнім, але обов’язково віддайте Йому за муки, і тоді вилікуєтесь, і надолужиться за вас. Хіба не таким чином Його рука відійде від вас?

4. А ті запитують: Що віддамо Йому за муки? Вони ж сказали: За числом сатрапів филистимців — п’ять золотих сидінь, бо провина у вас, ваших князях і в народі,

5. і золоті миші на подобу ваших мишей, які знищили землю. І віддасте славу Господу, щоб облегшив Свою руку над вами, над вашими богами і над вашою землею.

6. Навіщо ж важкими робите ваші серця, так, як важким учинив єгиптянин і фараон своє серце? Хіба не відіслали їх, коли наглумився з них, і вони пішли?

7. Тепер візьміть і зробіть новий віз, і дві корови, які перший раз народили, та заберіть у них телят. Корови запряжіть у віз, а телят відведіть до хати позаду них.

8. І візьміть ковчег, покладіть його на воза та віддайте Йому золотий посуд за муки, покладіть у скрині з його боку, відпустите його і відішлете його, і відійде.

9. І побачите, якщо він попрямує до Ветсамуса, дорогою своїх околиць, то Він учинив нам це велике зло, якщо ж ні, то пізнаємо, що не Його рука торкається нас, але з нами трапилася ця випадковість.

10. І филистимці вчинили так, і взяли дві корови, які перший раз народили, запрягли їх у вози, а їхніх телят замкнули в хаті.

11. На віз вони поклали ковчег, скриню і золотих мишей.

12. І корови попрямували в дорозі дорогою Ветсамуса, одною стежкою пішли, трудилися і не звертали ні вправо, ні вліво, а сатрапи филистимців ішли за ним аж до границь Ветсамуса.

13. А ті, які у Ветсамусі, жали в долині жнива пшениці. І, піднявши свої очі, побачили Господній ковчег і зраділи через зустріч з ним.

14. Віз прибув на поле Осії, який у Ветсамусі. Там біля нього поставили великий камінь, порубали дерево воза на дрова і принесли корів у всепалення Господу.

15. А левіти принесли Господній ковчег і з ним — золоту скриню, що на ньому, і поставили на великий камінь, і в той день мужі Ветсамуса принесли Господу всепалення і жертви.

16. А п’ять сатрапів-филистимців спостерігали за цим і в той день повернулися до Аскалона.

17. Ось це — золоті сидіння, які филистимці передали Господу за муку. Одне з Азота, одне з Ґази, одне з Аскалона, одне з Ґета, одне з Аккарона.

18. І золоті миші за кількістю всіх міст филистимців, п’ять сатрапів із закріпленого міста і аж до поселення ферезейців, до великого каменя, на який поклали ковчег Господнього завіту, що в полі Осії Ветсамусита.

19. А сини Єхонії не були задоволені мужами Ветсамуса, бо побачили Господній ковчег. І Господь побив у них п’ятдесят мужів і сімдесят тисяч мужів. І народ заплакав, бо Господь уразив народ дуже великою карою.

20. І сказали мужі, які з Ветсамуса: Хто зможе перейти перед цим святим Господом, і від нас до кого піде Господній ковчег?

21. І послали вісників до тих, які живуть у Каріятіярімі, кажучи: Филистимці повернули Господній ковчег. Прийдіть і віднесіть його до себе!