Logo
🔍

1 Самуїлова 9 UTT

«

1. Був собі чоловік із синів Веніаміна на ім’я Кіс, син Авіїла, сина Сареда, сина Вахіра, сина Афека, сина веніамінівця, муж сильний.

2. А в нього був син на ім’я Саул, великий добрий муж, і серед ізраїльських синів не було кращого за нього, — від плеча і вище — настільки був вищий на всій землі.

3. Якось пропали осли Кіса, батька Саула, і Кіс сказав Саулові, своєму сину: Візьми із собою одного зі слуг, устаньте, підіть і пошукайте ослів!

4. І вони пройшли через єфремську гору, пройшли по землі Селхи і не знайшли. І пройшли через землю Еасакема, і там не було. І пройшли через землю Якіма, але не знайшли.

5. Коли вони прийшли до Сіфа, то Саул сказав своєму слузі, який був з ним: Тож давай повернемося, щоб мій батько, позбувшись ослів, не турбувався про нас!

6. А слуга йому відповів: Ось Божий чоловік у цьому місті, славний чоловік, усе, що тільки скаже, неодмінно справджується. Тепер же підемо, щоби сповістив нам нашу дорогу, якою підемо.

7. Тоді Саул сказав своєму слузі, який був з ним: І ось ми підемо, а що принесемо Божому чоловікові? Адже не стало хлібів у наших торбах, і немає з нами більше нічого з нашого майна, щоб принести Божому чоловікові.

8. А слуга у відповідь Саулові продовжив, кажучи: Ось у моїй руці знаходиться четверта частина сикля срібла, тож даси Божому чоловікові, і він сповістить нам нашу дорогу.

9. (Спочатку в Ізраїлі кожний, коли йшов запитати Бога, говорив так: Давай підемо до видючого, бо народ раніше називав пророка видючим).

10. І Саул сказав своєму слузі: Добре слово, тож давай підемо! І вони пішли до міста, де був Божий чоловік.

11. Коли вони йшли до входу в місто, вони натрапили на дівчат, які вийшли набирати воду, і запитали їх: Чи є тут видючий?

12. А дівчата відповіли їм: Ось він є напроти вашого обличчя! Нині, через особливий день, він прийшов до міста, — кажуть їм, — бо сьогодні жертва за народ у Вамі.

13. Як тільки ввійдете в місто, так знайдете його в місті, перш ніж він піде до Вами їсти, — бо народ не їстиме, аж доки він не прийде, оскільки він має благословити жертву, і тільки після цього гості їстимуть. Тепер же підіть, бо через цей день ви його знайдете.

14. І вони йдуть до міста. Коли вони входили всередину міста, ось Самуїл вийшов їм назустріч, щоб іти до Вами.

15. А Господь відкрив вухо Самуїла на один день скоріше, ніж до нього прийшов Саул, кажучи:

16. У цей час завтра пошлю до тебе чоловіка із землі Веніаміна, і ти помажеш його на володаря над Моїм народом Ізраїлем, і він спасе Мій народ з руки филистимців, оскільки Я поглянув на приниження Мого народу, бо їхній крик дійшов до Мене.

17. І коли Самуїл побачив Саула, то Господь відповів йому: Ось чоловік, про якого Я тобі сказав: Він буде володарем над Моїм народом.

18. А тим часом Саул підійшов до Самуїла всередині міста, і сказав: Підкажи, як пройти до дому видючого.

19. У відповідь Самуїл сказав Саулові: Я ним є! Іди переді мною до Вами і сьогодні їж зі мною, а вранці відішлю тебе і сповіщу тобі все, що у твоєму серці.

20. А про твоїх ослят, які пропали, сьогодні вже третій день, не жури ними твого серця, бо вони знайшлися… Для кого прекрасне Ізраїля, хіба не тобі й домові твого батька?

21. На це Саул відповів: Хіба я не є сином мужа-веніамінівця, найменшого скіпетра ізраїльського племені й найменшого племені з усього скіпетра Веніаміна, — сказав він, — тож навіщо заговорив ти до мене цими словами?

22. А Самуїл узяв Саула та його слугу і ввів їх в помешкання, і дав їм перше місце між запрошеними — приблизно сімдесят мужів.

23. І сказав Самуїл кухареві: Дай мені частину, яку я тобі дав, яку я сказав тобі покласти її біля себе.

24. І кухар підняв вверх лопатку, і поклав її перед Саулом, а Самуїл сказав Саулові: Ось те, що залишилося, поклади його перед собою і їж, бо на свідчення, покладене перед тобою, — більше ніж іншим! Щипай і їж! І Саул їв із Самуїлом у той день,

25. і він прибув з Вами до міста. Саулові постелили на покрівлі,

26. і він спав. І сталося, коли прийшов ранок, то Самуїл покликав на покрівлі Саула, кажучи: Встань, я відішлю тебе! Тож Саул устав і вийшов надвір — він і Самуїл.

27. Коли вони сходили до околиці міста, то Самуїл сказав Саулові: Скажи слузі, і нехай іде перед нами, а ти стань сьогодні й послухай Боже слово.

»