1 Солунянам 3 UMT

1. Тож не в змозі це більше витримати, ми вирішили самі залишитися в Афінах.

2 3. Ми послали Тимофія, нашого брата і товариша в праці Божій, у проголошенні Доброї Звістки про Христа. Ми послали його, щоб зміцнити вас і підбадьорити в вашій вірі, щоб ніхто не похитнувся через ці труднощі, які маємо ми зараз. Бо ви самі знаєте, що ми призначені на це.

4. Навіть коли ми були з вами, то наперед застерігали вас, що страждатимемо. Тож, як вам добре відомо, воно так і сталося.

5. Отже, не маючи змоги більше чекати, я вирядив Тимофія довідатися про вашу віру. Я боявся, щоб лукавий часом не спокусив вас, і щоб наш тяжкий труд не був марний.

6. Але Тимофій щойно повернувся від вас і приніс нам Добру Звістку про віру вашу і любов. Він сказав нам, що ви завжди тепло згадуєте про нас, і що маєте сильне бажання побачити нас так само, як і ми бажаємо побачити вас.

7. Тож, брати і сестри, у всіх наших стражданнях і гоніннях ми підбадьорилися вірою вашою.

8. Так, ми тепер сповнені життя, бо знаємо, що ви міцно стоїте в Господі.

9. Яку подяку ми можемо віддати Богові за вас, за всю ту радість, що ми маємо перед нашим Богом?

10. Ми ревно молимось і вдень, і вночі, щоб змогли ми вас побачити знов і дати вам усе необхідне, аби зміцнити вашу віру.

11. Тож нехай сам Бог наш і Отець і Господь Ісус спрямують наш шлях до вас.

12. Нехай Господь примножить і збагатить вас любов’ю одне до одного й до всіх інших, так само, як і ми сповнені любові до вас.

13. Нехай Він зміцнить в вас бажання праведного життя і зробить вас невинними й святими перед Богом нашим і Отцем у час пришестя Господа нашого Ісуса з усіма Його святими людьми.