2 Параліпоменон 15 UMT
1. Дух Божий зійшов на Азарію, сина Оведа.
2. Він пішов зустрітися з Асою і сказав йому: «Послухайте мене, Асо та всі юдеї і люди Веніаминові! Господь з вами, якщо ви з Ним. Якщо ви шукатимете Його, то ви Його знайдете. Та якщо ви покинете Його, то й Він вас покине.
3. Довго Ізраїль жив без справжнього Бога, без священика, який би навчав, і без закону.
4. Але в розпачі вони звернулися до Господа, Бога Ізраїлю й шукали Його, і знайшли Його.
5. В ті дні було небезпечно подорожувати, бо всі мешканці країн цього краю були дуже занепокоєні.
6. Один народ воював з іншим, місто билося з містом, бо Господь насилав на них різний клопіт та різні нещастя.
7. А ви будете дужими, не зневірюйтеся, то й матимете винагороду за свою роботу».
8. Як почув Аса ті слова й пророцтва Азарії, син пророка Оведа, він змужнів. Він повикидав поганських бовванів з міст Юдеї та Веніамина, які він захопив у горах Ефраїмових. Він відновив вівтар Господа, який був перед ґанком храму Господнього.
9. Потім він зібрав усіх людей Юдеї та Веніамина, а також людей з колін Ефраїма, Манассії та Симеона, що розселилися поміж ними, у великій кількості тікали до нього з Ізраїлю, як побачили, що Господь їхній Бог з ними.
10. Вони зібралися в Єрусалимі на третій місяць п’ятнадцятого року царювання Аси.
11. Тоді ж вони принесли Господу в жертву сімсот голів великої рогатої худоби та сім тисяч овець і кіз із здобичі, яку вони з собою принесли.
12. Вони дійшли згоди шукати Господа, Бога своїх батьків, усім серцем і душею.
13. А ті, хто не буде шукати Господа, Бога Ізраїлю, має прийняти смерть, незалежно від того, поважна то людина чи ні, чоловік чи жінка.
14. Вони дали клятву Господу гучно і голосно, з вигуками, грали на сурмах та ріжках.
15. Всі люди Юдеї раділи з тієї клятви, бо давали вони її щиросердно. Вони шукали Бога наполегливо і знаходили Його. Отож Господь дав їм спокій з усіх боків.
16. Цар Аса позбавив навіть свою матів Мааку царського престолу, бо вона встановила один із цих жахливих стовпів на честь богині Ашери. Аса зніс той стовп, розтрощив його і спалив у долині Кідрон.
17. Хоча він і не позносив узвишшя в Ізраїлі, серцем своїм Аса повністю був відданий Господу протягом усього свого життя.
18. Він приніс у храм Божий срібло, золото і речі, які він та батько його посвятили.
19. І не було більше війни аж до тридцять п’ятого року правління Аси.