2 Параліпоменон 26 UMT
1. Тоді всі юдеї взяли й настановили царем Уззію замість його батька Амазії. Йому тоді було шістнадцять років.
2. Саме він відбудував місто Елат і відновив його для Юдеї після того, як Амазія спочив з батьками своїми.
3. Уззії було шістнадцять років, коли він став царем, і правив він у Єрусалимі протягом п’ятдесяти двох років. Його матір звали Єколія, родом вона була з Єрусалима.
4. Уззія чинив так, як було праведно в очах Господа, як і його батько Амазія.
5. Він наслідував Бога, поки жив Захарія, який навчав його боятися Бога. І поки він шукав Господа, Бог давав йому успіх.
6. Він пішов війною проти филистимлян і зруйнував вали Ґата, Явне і Ашдода. Потім він відбудував міста біля Ашдода і ще подекуди на землях филистимлян.
7. Бог допомагав йому у війні проти филистимлян та аравійців, що жили в Ґур-Ваалі, та у війні проти меунійців.
8. Аммонійці платили данину Уззії, і слава його поширилася аж до кордону з Єгиптом, бо став він вельми могутнім.
9. Уззія побудував вежі в Єрусалимі біля Кутової брами, Брами долини та на розі валів. Він також зміцнив їх.
10. Він також побудував вежі в пустелі й вирив багато криниць, бо мав багато худоби у підгір’ях та долинах. Люди його працювали на полях та виноградниках, у горах та на чорноземі, бо любив він землю.
11. Уззія мав добре навчене військо, готове виступити за підрозділами згідно з номером, як настановив писар Єєл та військовий начальник Маасія під керівництвом Хананії, одного з царських наближених.
12. Загальне число голів родин, що командували військом, становило дві тисячі шістсот чоловік.
13. Під їхнім командуванням було військо в триста сім тисяч п’ятсот чоловік, тренованих до бою, могутні сили підтримували царя в війні з ворогами.
14. Уззія забезпечив усе військо щитами, списами, шоломами, латами, стрілами та камінням для пращ.
15. В Єрусалимі він зробив машини, придумані умільцями, що використовувалися на вежах та на кутових оборонних спорудах для стрільби стрілами та кидання величезних каменів. Слава про нього все поширювалася, бо дуже багато йому допомагали, аж доки не став він могутнім.
16. Але коли Уззія став могутнім, його пиха привела до такого ж занепаду. Він не був вірний Господу своєму Богу і увійшов до храму Господнього, аби спалювали запашне куріння на вівтарі спалювання.
17. Священик Азарія з іще вісімдесятьма іншими мужніми священиками Господа ввійшли за ним.
18. Вони стали перед ним і сказали: «Ти не маєш права, Уззіє, спалювали запашне куріння Господу. Це справа священиків, нащадків Аарона, які були посвячені для кадіння фиміаму. Вийди зі Святеє Святих, бо ти не був вірним і не матимеш від Господа Бога почесті за це».
19. Уззія, який тримав кадило напоготові для спалювання запашного куріння, страшенно розлютився. Поки він лютував на священиків, що були там перед вівтарем спалювання у храмі Господньому, на його чолі з’явилася проказа.
20. Коли первосвященик Азарія та всі інші священики глянули на нього й побачили на його чолі проказу, вони стали квапити його, щоб він вийшов. Звісно, він і сам тепер був радий піти звідти, бо Господь вразив його.
21. Цар Уззія був хворий на проказу аж до самої смерті. Він жив в окремому будинку, і не міг заходити до храму Господа. Йотам, його син, відповідав за палац й правив народом тієї землі.
22. А щодо інших подій за часів царювання Уззії від початку до кінця записано пророком Ісаєю, сином Амоса.
23. Уззія спочив зі своїми батьками і був похований в полі біля царського цвинтаря, бо люди казали про нього: «Він — прокажений». Йотам, його син, став царем після нього.