2 Параліпоменон 31 UMT

1. Святкування Пасхи скінчилося. Ізраїльтяни, які були на святі, розійшлися по містах Юдеї. Вони позносили священні камені й повалили стовпи Ашери. Вони зруйнували узвишшя й вівтарі по всій Юдеї та на землях Веніамина, в Ефраїмі та Манассії. Зруйнувавши все те, ізраїльтяни повернулися в свої міста, до свого майна.

2. Езекія призначив по підрозділах священиків та левитів, і кожен мав виконувати свої обов’язки священиків та левитів: приносити жертви всеспалення та мирні жертви, правити службу, дякувати й співати хвалу при брамах Господнього храму.

3. Цар віддав тварин, що належали йому, для жертв всеспалення. Ці тварини були призначені для щоденних жертв всеспалення, які приносили щоранку і щовечора, а також щосуботи під час свят Новолуння та для інших особливих зібрань, як записано в Законі Господньому.

4. Люди мали віддавати частину свого врожаю та речей священикам і левитам, щоб вони могли присвятити себе Закону Господньому.

5. Як тільки вийшов той наказ, ізраїльтяни щиросердо віддали перший врожай зерна, молоде вино, оливу та мед, багато всього іншого — десятину врожаю.

6. Ізраїльтяни та юдеї, що жили в містах Юдеї, також дали десятину великої рогатої худоби та отар і десятину святих речей присвятили Господу своєму Богу, і поскладали вони все те у великі купи.

7. Почали вони це робити на третій місяць, а закінчили в сьомому.

8. Коли Езекія прийшов зі своїми придворними й побачив ті купи, вони восхвалили Господа, й благословив Його ізраїльський народ.

9. Езекія спитав священиків та левитів про ті купи,

10. і первосвященик Азарія з роду Задока, відповів: «З того часу, як люди почали приносити жертви до храму Господнього, ми мали вдосталь їжі, ще й багато залишків, бо Господь благословив Свій народ і багато лишку зосталося».

11. Езекія наказав підготувати комори у храмі Господа, і так було зроблено.

12. Потім вони благоговійно позаносили данину: десятину й посвячені дари. Левит Конанія відповідав за це, а другим після нього відповідальним був його брат Шимей.

13. Єгіел, Азазія, Нагат, Асагел, Єримот, Йозавад, Еліел, Ісмакія, Магат і Беная були наглядачами, підпорядкованими Конанії та його брату Шимею, яких призначили цар Езекія та придворний Азарія, відповідальний за храм Божий.

14. Левит Коре, син Імни, головний охоронець Східної брами, відповідав за добровільні пожертви Богу, він розподіляв данину Господу, а також посвячені дари.

15. Едем, Миніамин, Ісус, Шемая, Амарія та Шеканія віддано допомагали йому в містах священиків, розподіляючи між своїми братами-священиками за підрозділами, порівну: найстаршим і найменшим.

16. Крім того, вони розподіляли данину між особами чоловічої статі старше трьох років, чиї імена було занесено до родоводів, серед усіх, хто мав приходили до храму Господнього й виконувати різні щоденні обов’язки, згідно з відповідальністю кожного, за підрозділами.

17. Вони вели розподіл між священиками, записаними за родами в родоводах, а щодо левитів, то між тими, кому виповнилося двадцять років і старше.

18. Вони враховували й малечу, і жінок, і синів та дочок — усіх записаних у родоводах. Бо вони, сповнені віри, присвятили себе цьому служінню.

19. А священики, нащадки Аарона, що жили на полях-пасовиськах довкола своїх міст та в будь-яких інших містах, також дістали свою частку на кожного чоловіка з-поміж них і кожного записаного в родоводах левитів.

20. Отак зробив Езекія по всій Юдеї, чинив він правильно, праведно й щиросердо перед Господом його Богом.

21. В усьому, що робив він щодо служби в храмі Божому та послуху Закону й заповідям, він шукав Бога Й працював щиросердо. Отож він і процвітав.