2 Параліпоменон 34 UTT
1. Йосія мав вісім років, коли він зацарював, і тридцять один рік царював у Єрусалимі.
2. Він чинив те, що правильне перед Господом, і пішов дорогами Давида, свого батька, не звернув ні направо, ні наліво.
3. На восьмий рік його царювання, бувши ще хлопцем, він почав шукати Господа, Бога свого батька Давида. На дванадцятий рік свого царювання він почав очищувати Юду і Єрусалим від високих місць, священних гаїв і від литих божків,
4. і знищив перед своїм обличчям жертовники ваалів і високі місця, що над ними, і вирубав священні гаї, різьблені й литі божища розбив і розтер, викинув на поверхню гробниць, тих, хто їм приносив жертви.
5. Він спалив на жертовниках кості жерців, і очистив Юду та Єрусалим.
6. У містах Манасії, Єфрема, Симеона, Нефталима і їхніх місцевостях довкола
7. він порозвалював жертовники і священні гаї, порубав ідолів на дрібні шматки, вирубав усі високі місця з усієї землі Ізраїля і повернувся в Єрусалим.
8. На вісімнадцятий рік свого царювання, щоб очистити землю і дім, він послав Сафана, сина Еселія, Маасія, володаря міста, і Юаха, сина Йоахаза, свого літописця, щоб укріпити дім Господа, свого Бога.
9. Вони прийшли до Хелкії, великого священика, і дали срібло, принесене до Божого дому, яке зібрали левіти, котрі охороняли брами, з рук Манасії, Єфрема, володарів і з кожного, хто залишився в Ізраїлі, синів Юди, Веніаміна і тих, які жили в Єрусалимі.
10. Вони віддали його в руки тих, хто виконував роботи, які були приставлені до Господнього дому, а ті дали його тим, хто виконував роботу, які працювали в Господньому домі, щоб підготувати і укріпити дім.
11. І дали теслям і робітникам, щоб купили прямокутне каміння і дерево на крокви, щоб покрити доми, які знищили царі Юди.
12. І в довір’ї були мужі, наставлені над роботами, а наглядачами над ними були Єт і Авдій, левіти із синів Мерарія і Захарія, і Мосоллам із синів Каата, щоб наглядати, і кожний левіт, кожний, хто вмів грати на гуслах.
13. І були над тими, які носили, і над усіма, які виконували роботи, над усяким ділом. І з левітів були писарі, судді й придверники.
14. Коли вони забирали срібло, що було принесене до Господнього дому, священик Хелкія знайшов книгу Господнього закону, дану через Мойсея.
15. Хелкія звернувся до писаря Сафана і промовив: Я знайшов книгу закону в Господньому домі. І Хелкія передав книгу Сафанові.
16. Сафан же приніс книгу до царя і ще дав цареві звіт: Усе срібло передане в руки твоїх рабів, які виконують роботу!
17. Тож срібло, знайдене в Господньому домі, перетворили в зливки й дали в руки наглядачів і в руки тих, хто виконує роботу!
18. А далі писар Сафан сповістив цареві, доповідаючи: Священик Хелкія дав мені книгу! І Сафан прочитав її перед царем.
19. І сталося, коли цар почув слова закону, він роздер свій одяг.
20. І цар наказав Хелкії і Ахікамові, синові Сафана, Авдонові, синові Міхея, писареві Сафанові та Асаю, рабові царя, кажучи:
21. Підіть, запитайте Господа про мене і про кожного, хто залишився в Ізраїлі та Юді, про слова книги, яку знайдено! Адже великий Господній гнів розгорівся проти нас, тому що наші батьки не послухалися Господніх слів, аби чинити згідно з усім, що записане в цій книзі.
22. Тож Хелкія і ті, яким сказав цар, пішли до пророчиці Олдани, жінки Селлима, сина Такуата, сина Хелли, яка сторожила одяг, а вона жила в Єрусалимі, у Масані, і розповіли їй про це.
23. Так сказав Господь, Бог Ізраїля, — промовила вона до них, — чоловікові, який вас послав до мене, перекажіть:
24. Так говорить Господь: Ось Я наводжу лихо на це місце, усі слова, що записані в книзі, прочитаній перед царем Юди,
25. тому що вони Мене покинули і кадили ладаном чужим богам, щоб викликати в Мене гнів усіма ділами своїх рук. І розгорівся Мій гнів проти цього місця, і не погасне!
26. Щодо царя Юди, який послав вас питати Господа, то так йому скажете: Так говорить Господь, Бог Ізраїля: Щодо слів, які ти почув,
27. і злякалося твоє серце, і ти впокорився переді Мною, коли ти почув Мої слова про це місце і про тих, хто живе в ньому, і ти впокорився переді Мною, ти роздер свій одяг, і ти заплакав переді Мною, і Я почув, — говорить Господь!
28. Ось Я приєдную тебе до твоїх батьків, і приєднаєшся до твоїх гробниць в мирі, і твої очі не побачать усього лиха, яке Я наводжу на це місце і на тих, хто живе в ньому! І передали слово цареві.
29. Тоді цар послав і зібрав старійшин Юди і Єрусалима.
30. І цар увійшов у Господній дім, і весь Юда, і ті, хто жив у Єрусалимі, священики, левіти і весь народ, — від малого до великого. Він прочитав до їхніх вух усі слова книги завіту, яку знайшли в Господньому домі.
31. І цар став біля колони, і склав завіт перед Господом, щоб жити в присутності Господа, виконувати Його заповіді, Його свідчення і Його постанови від усього серця і від усієї душі, слова завіту, записані в цій книзі.
32. Він поставив на ноги всіх, хто виявився в Єрусалимі й у Веніаміна, і ті, хто жив у Єрусалимі, склали завіт у домі Господа, Бога їхніх батьків.
33. І Йосія усунув усі гидоти з усієї землі, яка належала синам Ізраїля, і зробив так, щоб усі, хто виявився в Єрусалимі та в Ізраїлі, служили Господу, своєму Богові, усі його дні. Він не звернув убік, слідуючи за Господом, Богом його батьків.