Support Us

1. А народ цієї землі взяв Єгоагаза, сина Йосії, і настановили на батькове місце царем в Єрусалимі.

2. Єгоагазові було двадцять три роки, коли він став царем, і правив він в Єрусалимі протягом трьох місяців.

3. Цар єгипетський скинув його з трону в Єрусалимі й наклав данину в сто талантів срібла та один талант золота.

4. Цар Єгипту настановив Еліакима, брата Єгоагаза, царем в Юдеї та Єрусалимі, але замінив ім’я Еліаким на Єгояким. Неко взяв брата Еліакима Єгоагаза й відвіз його до Єгипту.

5. Єгоякиму було двадцять п’ять років, коли він став царем, і правив він у Єрусалимі протягом одинадцяти років. Він чинив зле в очах Господа свого Бога.

6. Навуходоносор, цар вавилонський, напав на нього, закував його в мідні кайдани й забрав до Вавилона.

7. Навуходоносор також вивіз до Вавилона добро з храму Господнього й поклав його в своєму палаці.

8. Інші події Єгоякимового царювання та мерзенні справи, які він чинив, і все, в чому він був винний, записано в книзі Хронік Царів Ізраїлю та Юдеї. Після нього царем став його син Єгояхин.

9. Єгояхину було вісімнадцять років, коли він став царем, і правив він у Єрусалимі протягом трьох місяців і десяти днів. Він чинив зле в очах Господа.

10. Навесні цар Навуходоносор послав по нього, щоб привезли його до Вавилона разом з цінними речами з храму Господнього, і він настановив царем Юдеї та Єрусалима Седекію, Єгояхинового дядька.

11. Седекії був двадцять один рік, коли він став царем, і правив він у Єрусалимі протягом одинадцяти років.

12. Він чинив зле в очах Господа свого Бога і не змирився перед пророком Єремією, який переказував слова Господні.

13. Він навіть виступив проти царя Навуходоносора, який примусив його присягнутися ім’ям Бога. Він був впертий і жорстокосердий настільки, що не міг навернутися до Господа Бога Ізраїлю.

14. Більше того, всі головні священики та люди ставали все більш і більш невірними, наслідуючи мерзенні вчинки інших народів та оскверняючи храм Господній, який Він освятив у Єрусалимі.

15. Господь Бог їхніх батьків попереджав їх знову й знову через посланців Своїх, бо жалів Він народ Свій і оселю Свою.

16. А вони насміхалися з Божих посланців, зневажали слова Його, глузували з Його пророків, аж поки гнів Господній таки впав на Його народ, і не було вже йому порятунку.

17. Він наслав на них царя вавилонського Навуходоносора, який віддав мечу їхніх юнаків у Святеє Святих, не пожалів ні юнаків, ні дівчат, ні старих, ні літніх. Усіх їх Бог віддав до рук Навуходоносора.

18. Він переніс до Вавилона всі речі з храму Бога, великі й маленькі, всі скарби Господнього храму, а також скарби царя й вельмож.

19. Вони спалили Божий храм і зруйнували мури Єрусалима. Вони попідпалювали всі палаци й знищили все цінне, що там було.

20. Тих, хто залишився в живих і уник їхнього меча, Навуходоносор забрав до Вавилона в полон. І стали вони рабами його та його синів, аж доки не прийшло до влади царство Перське.

21. Земля мала спочинок, увесь час свого запустіння земля спочивала в бездіяльності — сімдесят повних років, як і казав Господь через Єремію.

22. У перший рік царювання перського царя Кира, на виповнення слів Господніх, сказаних через Єремію, Господь надихнув перського царя Кира написати об’яву і розіслати її по всіх усюдах свого царства. Ось що там мовилося:

23. «Так каже Кир, цар перський: „Господь Бог Небесний віддав мені всі царства землі й призначив мене побудувати для Нього храм у Єрусалимі, що в Юдеї. Кожен з вас, хто Йому належить, вільний іти і нехай Господь Бог буде ним”».