2 Параліпоменон 36 UTT
1. Народ землі взяв Йоахаза, сина Йосії, помазав його і настановив його царем у Єрусалимі замість його батька.
2. Йоахаз був двадцятитрилітнього віку, коли він зацарював, і три місяці царював у Єрусалимі, 2aа ім’я його матері — Амітал, дочка Єремії з Ловени. 2bІ він чинив зло перед Господом згідно з усім, що робили його батьки. 2cІ зв’язав його фараон Нехао в Девлаті в землі Емата, щоб він не царював у Єрусалимі,
3. й перевів його цар до Єгипту, а на землю наклав данину в сто талантів срібла і талант золота.
4. Фараон Нехао поставив Еліякіма, сина Йосії, царя Юди, замість Йосії, його батька, і змінив йому ім’я на Йоаким. Його брата Йоахаза фараон Нехао взяв і відвів його до Єгипту, і він там помер. 4aА фараонові давали срібло і золото. Тоді на землю почали накладати данину, щоб давати срібло за вимогами фараона, і кожний по силі вимагав срібло і золото від народу землі, аби здати фараонові Нехао.
5. Йоаким мав двадцять п’ять років, коли став царем, і одинадцять років він царював у Єрусалимі. А ім’я його матері — Зехора, дочка Нирія з Рами. І він чинив зло перед Господом згідно з усім, що робили його батьки. 5aУ його дні прийшов Навуходоносор, цар Вавилону, у його землю, і він йому служив три роки, після чого він відділився від нього. 5bІ Господь наслав на них халдеїв, розбійницькі групи сирійців і розбійницькі групи моавців, синів Аммона і Самарії, та після цього вони, згідно з Господнім словом через його рабів-пророків, відійшли. 5cОднак Господній гнів був на Юді, щоб його відкинути з-перед Себе через гріхи Манасії, за все, що він учинив, 5dі за невинну кров, яку пролив Йоаким, — він наповнив Єрусалим невинною кров’ю, та Господь не захотів їх повністю вигубити.
6. І проти нього прийшов Навуходоносор, цар Вавилону, і закував його в мідні кайдани, і відвів його у Вавилон.
7. Він відніс до Вавилону частину посуду Господнього дому, і поставив його у своєму храмі у Вавилоні.
8. А решта оповідей про Йоакима і все, що він зробив, чи ось не записане це в книзі літопису царів Юди? Йоаким заснув зі своїми батьками і був похований в Ґанозі зі своїми батьками, а замість нього зацарював Єхонія, його син.
9. Єхонія був вісімнадцятилітнього віку, коли він зацарював, і три місяці й десять днів царював у Єрусалимі. Він чинив зло перед Господом.
10. І коли мінявся рік, цар Навуходоносор послав і відвів його у Вавилон разом з дорогоцінним посудом Господнього дому, а царем над Юдою і Єрусалимом поставив Седекію, брата його батька.
11. Седекія мав двадцять один рік, коли він зацарював, і одинадцять років царював у Єрусалимі.
12. І він чинив зло перед Господом, своїм Богом, не посоромився присутності пророка Єремії і того, що вийшло з Господніх уст
13. в тому, що стосувалося царя Навуходоносора, щоб відступити від того, у чому він узяв з нього клятву перед Богом. І вчинив твердою свою шию, і зробив непохитним своє серце, щоб не повернутися до Господа, Бога Ізраїля.
14. І всі славетні в племені Юди, священики і народ землі все намножували переступи, чинячи гидоти народів, і осквернили Господній дім, що в Єрусалимі.
15. І Господь, Бог їхніх батьків, посилав через пророків, рано встаючи і посилаючи Своїх вісників, бо щадив Свій народ і Свою святість.
16. А вони зі зневагою ставилися до Його вісників, насміхалися з Його слів і кепкували з Його пророків, аж доки Господній гнів не прийшов на Його народ, коли вже не було зцілення.
17. І Він навів на них царя халдеїв, побив їхніх дітей мечем у домі Його святині, не пощадив Седекію, не помилували їхніх дівчат; і вони відвели їхніх старійшин, — усе передав у їхні руки.
18. І весь великий та малий посуд Божого дому, скарби і всі скарби царя та вельмож, усе він відніс до Вавилону.
19. Він спалив Господній дім, і розбив стіни Єрусалима, і його доми спалив вогнем, і всякий гарний посуд віддав на знищення.
20. А решту відселив до Вавилону, і вони були йому та його синам за рабів аж до царства мідійців,
21. щоб виконалося проголошене устами Єремії слово Господа, аби земля мала свої суботи, щоб відпочила. Вона відпочивала в усі дні свого спустошення до завершення сімдесяти років.
22. У першому році Кира, царя персів, після виконання Господнього слова, сказаного устами Єремії, Господь підняв дух Кира, царя персів, і наказав проголосити в усьому його царстві на письмі, сповіщаючи:
23. Так говорить Кир, цар персів: Господь, Бог неба, дав мені всі царства землі, і Він заповів мені збудувати Йому дім у Єрусалимі, в Юдеї. Хто з вас є з усього Його народу? Його Бог нехай буде з ним, і нехай він піде!