2 Параліпоменон 7 UMT

1. Коли Соломон скінчив молитися, вогонь зійшов з небес і поглинув жертви всеспалення й жертви, і слава Господня наповнила храм.

2. Священики не могли зайти до храму Господнього, бо слава Господа наповнила його.

3. Коли всі ізраїльтяни побачили вогонь, що зійшов з небес, і славу Господню над храмом, вони впали долілиць на землю і вклонялися Господу, і дякували, промовляючи: «Хвала Богу за милість Його. Любов Його щира навічно».

4. Тоді цар і всі люди принесли жертви Господу.

5. Цар Соломон приніс у жертву двадцять дві тисячі биків та сто двадцять тисяч овець і кіз. Отак цар і всі люди освятили храм Божий.

6. Священики зайняли відповідні місця, так само як і левити з Господніми музичними інструментами, які зробив цар Давид для уславлення Господа і які використовувалися, коли він возносив дяку, промовляючи: «Любов Його щира навічно!» Навпроти левитів священики сурмили в сурми, а всі ізраїльтяни стояли.

7. Соломон освятив внутрішню частину двору перед храмом Господнім і там приніс жертви всеспалення та жир мирної жертви, оскільки бронзовий вівтар не вміщав усіх жертв всеспалення, зерна та лою.

8. Протягом семи днів Соломон відзначав свято, а з ним і весь Ізраїль — величезне зібрання народу від Лебо-Гамата до Ваді в Єгипті.

9. На восьмий день вони скликали зібрання, оскільки відзначали освячення вівтаря протягом семи днів. Вони освятили вівтар, але відзначали його освячення ще сім днів.

10. На двадцять третій день сьомого місяця Соломон відправив по домівках людей, і серця їхні були сповнені радістю й задоволенням через те, що Господь зробив для Давида, Соломона та Свого народу ізраїльського.

11. Коли Соломон завершив будівництво храму Господнього й царського палацу і виконав усе, що прагнув зробити, і щодо храму Господа та свого палацу,

12. Господь явився йому вночі і сказав: «Я почув молитву твою і вибрав це місце, як храм для приношення жертв.

13. Якщо Я закрию небеса і не буде дощу або накажу сарані знищити врожай, або нашлю чуму на людей,

14. а Мій народ, який названий іменем Моїм, підкориться й молитиметься, й шукатиме Мене, і відвернеться від шляхів неправедних, то Я почую з небес і прощу гріхи їхні та зцілю їхню землю.

15. Відтепер очі Мої відкриті і вуха Мої уважні до молитв, що линуть із цього місця.

16. Я обрав і освятив храм цей, щоб ім’я Моє лишалося тут навіки. Очі Мої та серце Моє завжди будуть тут.

17. Щодо тебе, то якщо ти служитимеш Мені, як твій батько Давид, і виконуватимеш усі Мої заповіді й дотримуватимешся Моїх настанов та законів,

18. тоді Я встановлю твій царський трон, згідно з Угодою, яку Я уклав із твоїм батьком, коли пообіцяв: „Завжди у твоїй родині буде людина, що правитиме Ізраїлем”.

19. Але якщо ти відступишся і не будеш виконувати Моїх законів і настанов, і почнеш служити іншим богам та поклонятися їм,

20. тоді Я викоріню народ Ізраїлю з землі, що дав їм, і відмовлюся від храму, який Я освятив в ім’я Своє. Я зроблю його притчею во язицех і посміховиськом серед усіх народів.

21. І хоча зараз цей храм такий високошанований, усі, хто буде проходити повз нього, будуть жахатися й питати: „Чому Господь зробив таке з цією землею і цим храмом?”

22. А їм відповідатимуть: „Бо вони зрадили Господа, Бога їхніх батьків, Який вивів їх із Єгипту, й пристали до інших богів, яким вклоняються і служать. Ось чому Він наслав на них усі ці біди”».