2 Коринтянам 8 KUL

1. Даємо ж вам знати, браттє, про благодать Божу, дану церквам Македонським,

2. що у великому допустї горя наддостаток радощів їх, і до глибини убожество їх достаткувало багацтвом щирости їх.

3. Бо вони по силї - се я сьвідкую - і над силу доброхітні.

4. З великим благаннєм благали нас прийняти дар і товаришуваннє (спільність) в служенню сьвятим.

5. І не, яко ж ми надїялись, а оддали себе перш Господеві, та й нам, волею Божою;

6. тим то ми вблагали Тита, щоб, яко ж перше почав, так і скінчив у вас благодать сю.

7. А ви, яко ж у всьому достаткуєте вірою, і словом, і знаннєм, і всяким дбаннєм, і любовю вашою до нас, щоб і в сїй благодатї достаткували.

8. Не повелїваючи глаголю, а через дбаннє инших хочу допевнитись в щиростї вашої любови.

9. Знаєте бо благодать Господа нашого Ісуса Христа, що задля вас з'убожів, бувши багатим, щоб ви убожеством Його збагатились.

10. І в сьому даю раду: се бо вам на користь, котрі не тільки робити, та й хотїти перш почали від торішнього лїта.

11. Тепер же і кінчіть роботу, щоб яко ж була охота хотїти, так щоб і скінчили по спромозї.

12. Бо коли в кого є охота, то вона приятна по тому, як хто має, а не по тому, як хто не має.

13. (Нехай) бо не (буде) иншим одрада, а вам горе, а по рівнотї:

14. в теперешнїй час ваш достаток про їх недостаток, щоб і їх достаток був про ваш недостаток, щоб була рівнота,

15. яко ж писано: хто (назбирав) багато, не надто мав, і хто мало, не мав недостатку.

16. Дякуємо ж Богові, що дав таке щире дбаннє про вас у серце Титу.

17. Бо благаннє таки прийняв, та й, бувши прихильнїщим своєю охотою, вийшов до вас.

18. Послали ж ми з ним і брата, котрого похвала в євангелию по всїх церквах.

19. Не тільки ж се; а він і вибраний від церков товариш наш з сією благодаттю, що нею служимо на славу самого Господа й на одраду вашу,

20. остерегаючись того, щоб хто не дорікав нам достатком сїм, котрим ми служимо,

21. промишляючи про добре не тільки перед Богом, та й перед людьми.

22. Послали ж з ними брата нашого, про котрого ми допевнились, що він у многому дуже пильний, тепер же він ще пильнїщий, у великій надїї на вас.

23. Що до Тита, то він мій товариш і помічник про вас; що до братів наших, вони посланники церков, слава Христова.

24. Покажіть же доказ любови вашої і хвалення нашого вами перед ними й перед лицем церков.