2 Царів 13 UMT

1. На двадцять третій рік правління юдейського царя Йоаша, сина Агазії, царем Ізраїлю в Самарії став Єгоагаз, син Єгу. І правив він протягом сімнадцяти років.

2. Недобре він чинив в очах Господніх: грішив, як і Єровоам, син Невата, що змушував Ізраїль грішити, і не відійшов від гріхів тих.

3. От і гнівався Господь на Ізраїль. Тому довгий час Він тримав їх під гнітом Газаела, арамійського царя, та Бен-Гадада, його сина.

4. Тоді Єгоагаз почав шукати прихильності Господа, і Господь прислухався до нього, тому що побачив, як жорстоко арамійський цар гнобить Ізраїль.

5. Господь послав Ізраїлю рятівника, і вони позбавилися влади арамійців. Ізраїльтяни жили у власних оселях, як і раніше.

6. Але вони не відвернулися від гріхів дому Єровоама, який змусив Ізраїль грішити; вони й далі грішили. Стовп Ашери стояв, як стояв у Самарії.

7. Від війська Єгоагаза не лишилося нічого, крім п’ятдесяти вершників, десяти колісниць та десяти тисяч піхоти, бо всіх винищив арамійський цар, перетворивши їх немовби на порох, що вітер здіймає на току.

8. А щодо інших подій за часів Єгоагаза та всього, що він зробив і чого досягнув, то все це описано в книзі Хронік Царів Ізраїлю.

9. Єгоагаз спочив зі своїми батьками і був похований в Самарії. Царювати після нього почав його син Єгоаш.

10. На тридцять сьомий рік правління Йоаша, юдейського царя, Єгоаш, син Єгогаза став царем Ізраїлю в Самарії. Правив він протягом шістнадцяти років.

11. Зле він чинив в очах Господніх і не відвернувся від усіх гріхів Єровоама, сина Невата, які змушував коїти й Ізраїль. Ось так він усе грішив і грішив.

12. А щодо інших подій за часів царювання Єгоаша, всього, що він звершив, усіх його досягнень, включаючи війну проти Амазії, царя Юдеї, то все це описано в книзі Хронік Царів Ізраїлю.

13. Єгоаш упокоївся зі своїми батьками, а після нього престол посів Єровоам. Єгоаша захоронили в Самарії поруч з ізраїльськими царями.

14. Еліша на той час страждав від хвороби, від якої й помер. Перед його смертю, Єгоаш, ізраїльський цар, прийшов попрощатися з ним і почав оплакувати його: «Батьку мій! Батечку мій! Колісниці й вершники Ізраїлю вже близько!»

15. Еліша сказав: «Візьми лук та ще кілька стріл», — він так і зробив.

16. «Візьми лук у руки», — сказав Еліша царю Ізраїлю. Коли той взяв його, Еліша поклав свої руки на цареві.

17. «Відчини східне вікно», — сказав він, і той відчинив його. «Стріляй», — наказав Еліша, і той вистрілив. «Господня стріла перемоги, стріла перемоги над Арамом! — Мовив Еліша. — Ти геть знищиш арамійців біля Афека».

18. Потім він сказав: «Візьми стріли», — і цар взяв їх. Еліша йому наказав: «Бий в землю». Той тричі ударив і зупинився.

19. Розгнівався Божий чоловік на нього і сказав: «Ти мусив ударити об землю п’ять або й шість разів, тоді ти б тоді розгромив Арам і повністю зруйнував його. А тепер ти завдаси йому поразки лише тричі».

20. Еліша помер, і його поховали. Щовесни повадилися моавійці спустошувати країну.

21. Якось кілька ізраїльтян ховали чоловіка, аж раптом побачили зграю розбійників. Вони і вкинули тіло мерця в гробницю Еліші. Коли труп торкнувся кісток Еліші, він ожив і зіп’явся на ноги.

22. Газаел, арамійський цар, гнобив Ізраїль упродовж правління Єгоагаза.

23. Але Господь був милостивий до них і співчував їм, проявляв про них турботу, адже Він уклав Заповіт з Авраамом, Ісааком та Яковом. До цього дня Він не мав бажання знищити їх або відлучити від Своєї присутності.

24. Газаел, арамійський цар, помер, і після нього почав правити його син Бен-Гадад.

25. На той час Єгоаш, син Єгоагаза, відбив у Бен-Гадада, сина Газаела, ті міста, які арамієць відібрав собі у битві з його батьком Єгогазом. Тричі Єгоаш завдавав йому поразки. Ось так він повернув ізраїльські міста.