2 Царів 25 UMT

1. Тож на дев’ятому році правління Седекії, на десятий день десятого місяця Навуходоносор, цар вавилонський, виступив з усім військом проти Єрусалима. Він узяв місто в облогу, збудувавши навколо нього вали.

2. Місто було в облозі аж до одинадцятого року правління царя Седекії.

3. На дев’ятий день четвертого місяця облоги, голод став таким нестерпним, що у місті не лишилося ні крихітки їжі.

4. Зрештою мур міста було проломлено, і все ізраїльське військо вночі втекло через пролом між двома стінами біля царського саду, прямуючи до Арави, хоча вавилоняни й тримали облогу міста.

5. Але вавилонське військо погналося за царем і наздогнало Седекію в степах єрихонських, а усі ізраїльські воїни порозбігалися від нього.

6. Його схопили й привели до царя Вавилону у Ривлу, де він проголосив йому вирок.

7. Вавилоняни стратили синів Седекії на його очах. Тоді він наказав осліпити Седекію й закувати його в кайдани, щоб відвести до Вавилона.

8. На сьомий день п’ятого місяця дев’ятнадцятого року царювання Навуходоносора, вавилонського царя, до Єрусалима прибув представник вавилонського царя Невузарадан, який командував царською охороною.

9. Він спалив Господній храм, царський палац і всі будинки в Єрусалимі, та кожен великий будинок було спалено вогнем.

10. Вавилонське військо, очолюване командиром охорони, зруйнувало мури довкола Єрусалима.

11. Командир охорони Невузарадан захопив у полон усіх людей, які ще залишалися на той час у місті, хто перейшов на бік вавилонського царя, і решту простих людей.

12. Але декого з найбідніших людей краю царський урядовець залишив, щоб ті працювали на виноградниках та полях.

13. Вавилоняни порозбивали у Господньому храмі бронзові стовпи, поставці й бронзове Море, яке на них трималося. Всю цю бронзу вони вивезли до Вавилона.

14. Вони також захопили з собою горщики, лопатки, ножиці для обрізання гноту, тарелі та весь бронзовий посуд, що використовувався у храмі під час відправи.

15. Командир царської охорони прихопив кадильниці й чаші — усе, зроблене з золота заради золота, і все срібне заради срібла.

16. Щодо двох стовпів, одне Море, рухливі поставці, зроблені Соломоном для Господнього храму, то бронзу всіх цих предметів зважити було неможливо.

17. Кожен із стовпів досягав вісімнадцять ліктів заввишки. Зверху була бронзова капітель, завдовжки три лікті, оздоблена довкола мереживом та гранатами — все бронзове. Друга колона з її мереживом була подібна до першої.

18. Начальник царської охорони захопив у полон первосвященика Сераю, головного священика Софонію і ще трьох охоронців брам.

19. А з тих, хто ще залишився в місті, він узяв військового командира та п’ятьох царських вельмож. Він також узяв писаря, який був начальником служби набору до війська краян і шістдесят чоловік з місцевих.

20. Невузарадан, командир царської охорони, забрав їх з собою й привів до царя Вавилона в Ривлу.

21. У Ривлі, в Гаматській землі, Навуходоносор віддав їх на смерть. Отак пішла Юдея зі своєї рідної землі в полон.

22. Вавилонський цар призначив Ґедалію, сина Агікама, сина Шафана, правити народом, який він лишив в Юдеї.

23. Коли військові командири та їхні воїни прочули, що вавилонський цар призначив Ґедалію намісником, вони прийшли до Ґедалії в Міцпу. Це були Ізмаїл, син Нетанії, Йоханан, син Кареа, Серая, син нетофатійця Тангумета, Яазанія, син маакатійця, та їхні люди.

24. Ґедалія присягнувся їм та їхнім підданим: «Не бійтеся вавилонських начальників. Порядкуйте на цій землі і служіть цареві Вавилона, тоді для вас все буде гаразд».

25. На сьомому місяці правління Ґедалії прийшов Ізмаїл, син Нетанії, сина Елішама, який був царського роду, а з ним ще десять чоловік. Вони вбили Ґедалію та інших юдеїв та вавилонян, що були з ним у Міцпі.

26. Після цього всі краяни, від найменшого до найбільшого, та всі військові командири знялися й повтікали до Єгипту, побоюючись помсти вавилонян.

27. На тридцять сьомому році вигнання царя Юдеї Єгояхина, двадцять сьомого дня дванадцятого місяця Евіл-Меродах став царем Вавилону. Він звільнив Єгояхина з в’язниці.

28. Він прихильно з ним розмовляв й дав йому почесне місце — вище, ніж іншим царям, які були з ним у Вавилоні.

29. Отак Єгояхин скинув одяг в’язня й до кінця своїх днів завжди сидів за царським столом.

30. День у день, аж до самісінької смерті Єгояхина, цар давав йому постійне утримання.