Support Us

1. Пророк Елісей покликав одного із синів-пророків і сказав йому: Підпережи свої стегна, візьми ріг цієї олії у свою руку і йди в Реммот ґалаадський.

2. Прийдеш туди і побачиш там Ію, сина Йосафата, сина Намессія, увійдеш і забереш його з-посеред його братів, і введеш його в потаємну кімнату.

3. І візьмеш ріг з олією, і зіллєш на його голову, кажучи: Так говорить Господь: Я тебе помазав на царя над Ізраїлем! І відкриєш двері, втечеш і не залишишся.

4. І слуга пророка пішов у Реммот ґалаадський,

5. і ввійшов, і ось сиділи військові командири. І він сказав: У мене слово до тебе, командире! А Ія запитав: До кого з усіх нас? Той сказав: До тебе, командире!

6. Тож він піднявся і зайшов у дім, а той злив олію на його голову і сказав йому: Так говорить Господь, Бог Ізраїля: Я тебе помазав на царя над Господнім народом, над Ізраїлем!

7. Ти вигубиш дім Ахава, свого володаря, з-перед Мене, і помстишся за кров Моїх рабів-пророків і за кров усіх Господніх рабів з руки Єзавелі

8. й з руки всього дому Ахава, і вигубиш дім Ахава, того, хто мочиться проти стіни, — і поневоленого, і того, хто залишився в Ізраїлі!

9. Я зроблю дім Ахава, як дім Єровоама, сина Навата, і як дім Вааси, сина Ахії.

10. А Єзавель з’їдять пси в частині Єзраела, і не буде кому поховати! І він відкрив двері, та втік.

11. І вийшов Ія до слуг свого володаря, а вони запитали його: Чи мир? Як це, що цей безумний увійшов до тебе? Він же відповів їм: Ви ж знаєте цього чоловіка і його пусті балачки.

12. Та вони сказали: Неправда! Звісти ж нам! Тож Ія промовив до них: Так і так сказав мені він, проголошуючи: Так говорить Господь: Я тебе помазав на царя над Ізраїлем!

13. Коли вони почули, то поспішили, кожний узяв свій плащ і поклав під ним на верх сходів, тоді вони затрубили в ріг і проголосили: Зацарював Ія!

14. І Ія, син Йосафата, син Намессія, повернувся до Йорама, а сам Йорам охороняв Реммот ґалаадський (він і весь Ізраїль) з-перед Азаїла, царя Сирії.

15. (Цар Йорам повернувся, щоб в Єзраелі лікуватися від ран, якими поранили його сирійці, коли вони воювали проти нього з Азаїлом, царем Сирії). І сказав Ія: Якщо ваша душа зі мною, хай не вийде з міста жодний втікач, щоб піти і сповістити в Єзраелі.

16. Ія сів на колісницю, відправився і спустився вниз до Єзраела, бо Йорам, цар Ізраїля, лікувався в Єзраелі від стріл, якими поранили його арамейці в Ремматі у війні з Азаїлем, царем Сирії, бо він сильний і військовий чоловік. І Охозія, цар Юди, прийшов, щоб побачити Йорама.

17. Вартовий вийшов на вежу в Єзраелі й побачив пилюку від колісниці Ія, коли він їхав, і сказав: Я бачу пилюку! А Йорам сказав: Візьми вершника і пошли перед ними, і нехай запитає: Чи мир?

18. І вершник на коні вирушив їм назустріч, і сказав: Так говорить цар: Чи мир? А Ія відповів: Що тобі й мирові? Поверни за мною! І вартовий сповістив, повідомляючи: Гонець підійшов аж до них, та не повернувся!

19. І він послав другого гінця на коні, і цей прибув до нього, і сказав: Так говорить цар: Чи мир? І сказав Ія: Що тобі й мирові? Поверни за мною!

20. І вартовий сповістив, повідомляючи: Він підійшов аж до них, та не повернувся! А провідник віз Ію, сина Намессія, бо він поспішав.

21. І сказав Йорам: Запряжіть! І запряг колісницю. І Йорам, цар Ізраїля, і Охозія, цар Юди, кожний вирушив у своїй колісниці, вони виїхали назустріч Ієві й знайшли його на частині поля Навутея, єзраельця.

22. І сталося, коли Йорам побачив Ію, то сказав: Чи мир, Іє? А Ія відповів: Який мир? Ще є розпуста твоєї матері Єзавелі та її численні чари!

23. Йорам повернув свої руки, щоб втекти, і сказав Охозії: Зрада, Охозіє!

24. Та Ія взяв у свою руку лук й уразив Йорама між його плечима, і вийшла стріла через його серце, і той схилився на свої коліна.

25. І сказав Ія Вадекарові, своєму тристатові: Скинь його на частині поля Навутея, єзраельця. Адже пам’ятаємо — я і ти, коли слідуючи на колісницях за Ахавом, його батьком, Господь наклав на нього цей несправедливий прибуток, кажучи:

26. Хіба не кров Навутея і кров його синів Я вчора побачив, — говорить Господь, — тож віддам йому на цій частині поля, — говорить Господь. Тепер же, підібравши, скинь його на ційчастині — за Господнім словом!

27. А Охозія, цар Юди, побачив і втік дорогою Ветанґана, і гнався за ним Ія, і сказав: І його! І уразив його в колісниці, коли підіймався до Ґаю, що є Євлаам, та він утік до Маґедона, і там помер.

28. Його слуги поклали його на колісницю, привезли його в Єрусалим і поховали його в його гробниці в місті Давида.

29. В одинадцятому році Йорама, царя Ізраїля, зацарював Охозія над Юдою.

30. Ія прибув до Єзраела. Єзавель почула, розмалювала свої очі, прикрасила свою голову і вихилилася через вікно.

31. Коли Ія входив у місто, вона сказала: Чи мир, Замвріє, убивце свого володаря?

32. А він підняв своє обличчя до вікна, побачив її і сказав: Хто ти? Спустися до мене. І два євнухи нахилилися до нього.

33. А він сказав: Скиньте її! І вони скинули її, і окропилася її кров’ю стіна та коні. І вони її потоптали.

34. Ія ж увійшов, поїв, попив і сказав: Простежте за цією проклятою і поховайте її, адже вона є дочкою царя!

35. І пішли її поховати, та не знайшли з неї нічого іншого, хіба що череп, долоні рук і ноги,

36. тож повернулися і сповістили йому. А він сказав: Слово Господа, яке промовив через свого раба Іллю, тесвітянина, проголошуючи: У частині Єзраела пси з’їдять тіло Єзавелі,

37. і стане тіло Єзавелі, наче гній, на поверхні поля в частині Єзраела, щоб не сказали вони — це Єзавель!