2 Самуїлова 15 UTT

1. І сталося після цього, що Авесалом придбав собі колісниці та коней і п’ятдесят мужів, щоби бігли перед ним.

2. Авесалом уставав вранці й ставав на узбіччі дороги брами, і було, що кожний чоловік, в якого була судова справа, і він приходив до царя на суд, то його окликав Авесалом, кажучи йому: З якого ти міста? І відказував чоловік: Твій раб з одного з племен Ізраїля.

3. А Авесалом йому говорив: Ось слова твої добрі та зрозумілі, та біля царя немає того, хто вислухає тебе.

4. І говорив Авесалом: Хто мене настановить суддею на землі! До мене приходитиме кожний чоловік, в якого буде незгода і судова справа, і розсуджу його?

5. І було, коли наближався чоловік, щоб йому поклонитися, і простягав свою руку, то він обіймав його і цілував його.

6. І чинив Авесалом за цим словом усьому Ізраїлеві, кожному, хто приходив на суд до царя. І Авесалом привертав серце ізраїльських мужів.

7. І було по закінченні сорока років, Авесалом сказав своєму батькові: Піду і виконаю мої обітниці, які я дав Господу в Хевроні.

8. Адже обітниці склав твій раб, коли я жив у Ґедсурі, у Сирії, кажучи: Якщо Господь справді поверне мене в Єрусалим, то служитиму Господу.

9. І цар сказав йому: Іди в мирі. І, вставши, він пішов до Хеврону.

10. Авесалом послав розвідників до всіх племен Ізраїля, кажучи: Коли ви почуєте голос рога, то скажете: Цар Авесалом зацарював у Хевроні!

11. І з Авесаломом пішло двісті славних мужів з Єрусалима, ішли у своїй простоті й не знали нічого про справу.

12. І послав Авесалом, і покликав Ахітофела, ґелмонейця, радника Давида з його міста з Ґоли, коли він приносив жертву. І була велика змова, і народ підходив, і багато стало на бік Авесалома.

13. І прийшов вісник до Давида, кажучи: Серце ізраїльських мужів пішло за Авесаломом.

14. І сказав Давид усім своїм слугам, які були з ним у Єрусалимі: Встаньте, і втікаймо, бо немає нам спасіння від обличчя Авесалома! Не баріться піти, щоб він не поспішив і не захопив нас, не наніс нам зла і не побив міста вістрям меча!

15. А слуги царя сказали цареві: За всім, що вибирає наш володар-цар, ось твої раби.

16. І вийшов цар, і весь його дім своїми ногами. І цар залишив десять своїх жінок-наложниць, щоб стерегли дім.

17. І вийшов цар, і всі його раби пішки і зупинилися у віддаленому домі.

18. І всі його слуги йшли поряд з ним, і кожний хет, і кожний фелеттієць. Вони зупинилися біля оливкових дерев у пустелі. І весь народ ішов близько від нього, і всі, хто довкола нього, і всі мужі, і всі військові, шістсот мужів, були поряд нього. Кожний хереттієць, кожний фелеттієць і всі ґеттейці, шістсот мужів, які прийшли пішки з Ґета, які ходять перед обличчям царя.

19. І сказав цар Еттієві, ґеттейцю: Навіщо і ти йдеш з нами, повернися і живи із царем, адже ти є чужинцем, і ти переселився зі свого місця.

20. Учора ти прийшов, і сьогодні зрушу тебе з нами, і знову мінятимеш твоє місце? Учора ти вийшов, і сьогодні зрушу тебе з нами, щоб іти? А я піду, куди лиш піду. Повернися і поверни своїх братів з тобою, і Господь учинить з тобою милосердя і правду.

21. Та Еттій відповів цареві, запевняючи: Нехай живе Господь, і нехай живе мій володар-цар, у місці, де тільки буде мій володар, — і хоч би на смерть, і хоч би на життя, — то там буде твій раб!

22. І сказав цар Еттієві: Давай, іди зі мною! І пішов Еттій, ґеттеєць, усі його слуги і весь народ, що був з ним.

23. І вся земля плакала могутнім голосом. А весь народ переходив потік Кедрон, і цар перейшов потік Кедрон. Весь народ і цар ішли по поверхні пустельної дороги.

24. І ось і Садок, і з ним — усі левіти, несучи ковчег Господнього завіту з Ветара, і зупинили Божий ковчег, і Авіятар піднявся, аж доки весь народ не закінчив виходити з міста.

25. Та цар сказав Садокові: Поверни Божий ковчег в місто. Якщо знайду милість в Господніх очах, Він і поверне мене, і покаже мені його та його красу.

26. А якщо Він так сказав: Не забажав Я тебе! Ось я, нехай учинить мені за тим, що добре в Його очах.

27. І сказав цар священикові Садокові: Поглянь, ти повертаєшся до міста в мирі, і Ахімаас, твій син, і Йонатан, син Авіятара, два ваші сини з вами.

28. Глядіть, я є зі зброєю в пустелі Аравот, аж доки не прийде від вас слово, щоб мене попередити.

29. І повернув Садок і Авіятар ковчег до Єрусалима, і перебував там.

30. А Давид ішов вгору до оливкових дерев та все плакав, і був з покритою головою, і він ішов босий, і весь народ, який з ним, кожний покрив свою голову і йшов вгору та все плакав.

31. І сповістили Давидові, переказуючи: Ахітофел між змовниками з Авесаломом! А Давид сказав: Господи, Боже мій, зруйнуй раду Ахітофела!

32. Давид ішов аж до Рооса, де там поклонився Богові, і ось йому назустріч вийшов Хусій, архієць, друг Давида, з роздертим своїм одягом, і земля на його голові.

33. І сказав йому Давид: Якщо підеш зі мною, то будеш для мене тягарем.

34. Якщо ж повернешся в місто і скажеш Авесаломові: Перейшли твої брати, і цар, твій батько, перейшов за мною, і тепер я — твій слуга, царю, залиши мене живим! Я був слугою твого батька тоді, дотепер, а тепер я — твій раб. І зруйнуєш мені раду Ахітофела.

35. Ось там з тобою священики Садок і Авіятар, і буде, що кожне слово, яке почуєш з дому царя, то сповістиш священикам — Садокові та Авіятарові.

36. Ось там з ними — два їхніх сини: Ахімаас, син Садока, і Йонатан, син Авіятара, і через них пошлете до мене кожне слово, яке тільки почуєте.

37. І Хусій, друг Давида, увійшов у місто, а тоді в Єрусалим почав заходити Авесалом.