2 Самуїлова 22 UBIO
1. І промовив Давид до Господа слова оцієї пісні того дня, як Господь урятував був його з руки всіх його ворогів та з долоні Саулової,
2. та й сказав: Господь моя скеля й твердиня моя, і для мене Спаситель Він мій!
3. Мій Бог моя скеля, сховаюсь я в ній, Він щит мій і ріг, Він спасіння мого, Він башта моя та моє пристановище! Спасителю мій, Ти врятуєш мене від насилля!
4. Я кличу: Преславний Господь, і я визволений від своїх ворогів!
5. Бо хвилі смертельні мене оточили, потоки велійяала лякають мене.
6. Тенета шеолу мене оточили, а пастки смертельні мене попередили!
7. В тісноті своїй кличу до Господа, і до Бога свого я волаю, І Він почує мій голос із храму Свого, і в ушах Його зойк мій.
8. Захиталась земля й затремтіла, затряслися й хитались небесні підвалини, бо Він запалився від гніву!
9. з ніздер Його бухнув дим, з Його ж уст пожирущий огонь, запаливсь жар від Нього!
10. Він небо простяг і спустився, а хмара густа під ногами Його.
11. Усівся Він на херувима й летів, і явився на вітряних крилах.
12. А навколо Себе поклав темряву, мов куріні, збір води, густі хмари високі.
13. Від блиску, що був перед Ним, запалилось вугілля горюче.
14. Господь загримів у небесах, і Свій голос Всевишній подав.
15. Він послав Свої стріли та їх розпорошив, послав блискавку й їх побентежив.
16. І показалися річища водні, і відкрились основи вселенної, від свару Твойого, о Господи, від подиху вітру із ніздер Його.
17. Він послав із високости, узяв Він мене, витяг мене з вод великих.
18. Він мене врятував від мойого потужного ворога, від моїх ненависників, бо сильніші від мене вони.
19. Напали на мене вони в день нещастя мого, та Господь був моїм опертям.
20. І на місце широке Він вивів мене, Він мене врятував, бо вподобав мене!
21. Нехай Господь зробить мені по моїй справедливості, хай заплатить мені згідно з чистістю рук моїх!
22. Бо беріг я дороги Господні, і від Бога свойого я не відступив,
23. бо всі Його присуди передо мною, постанови ж Його, не вступлюся від них!
24. І був я Йому непорочним, і стерігся своєї провини.
25. Господь заплатив був мені по моїй справедливості, за чистотою моєю перед очима Його.
26. З справедливим Ти справедливо поводишся, із чесним по-чесному,
27. із чистим поводишся чисто, а з лукавим за лукавством його!
28. І народ із біди Ти спасаєш, а очі Твої на зухвалих, яких Ти принижуєш.
29. Бо світильник Ти, Господи, мій, і освітить Господь мою темряву!
30. Бо з Тобою поб’ю я ворожого відділа, із Богом своїм проберусь через мур!
31. Бог непорочна дорога Його, слово Господнє очищене, щит Він для всіх, хто вдається до Нього!
32. Бо хто Бог, окрім Господа? І хто скеля, крім нашого Бога?
33. Бог сильне моє пристановище, і дорогу мою Непорочний вивідував.
34. Він чинить ноги мої, як оленячі, і ставить мене на висотах моїх,
35. Мої руки навчає до бою, і на рамена мої лука мідяного напинає.
36. І дав Ти мені щит спасіння Свого, і чинить великим мене Твоя поміч!
37. Ти чиниш широким мій крок підо мною, і стопи мої не спіткнуться.
38. Жену я своїх ворогів, і повигублюю їх, і не вернуся, аж поки не винищу їх!
39. Я їх повигублюю й їх потрощу, і не встануть вони, і повпадають під ноги мої.
40. Ти ж для бою мене підперізуєш силою, валиш під мене моїх ворохобників.
41. Повернув Ти плечима до мене моїх ворогів, моїх ненависників, й я їх понищу!
42. Озирались вони та немає спасителя, кликали до Господа і не відповів їм!
43. І я їх зітру, як той порох землі, як болото на вулицях їх розітру й розтопчу їх!
44. Ти ж від бунту народу мойого мене бережеш, на голову люду мене стережеш, мені будуть служити народи, яких я й не знав!
45. Передо мною чужинці підлещуються, на вістку про мене слухняні мені.
46. В’януть чужинці, і тремтять у твердинях своїх.
47. Живий Господь, і благословенна будь, Скеле моя, і нехай піднесеться Бог скелі спасіння мого!
48. Бог, що помсти за мене дає, і що народи під мене познижував,
49. що рятує мене від моїх ворогів, Ти звеличив мене над повстанців на мене, спасаєш мене від насильника!
50. Тому то хвалю Тебе, Господи, серед народів, Іменню Твоєму співаю!
51. Ти башта спасіння Свойого царя, і милість вчиняєш Своєму помазанцеві, Давиду й насінню його аж навіки!