2 Самуїлова 4 UTT
1. І почув Мемфівостей, син Саула, що Авенир помер в Хевроні, і опустилися його руки, і всі ізраїльські мужі ослабли.
2. А в Мемфівостея два мужі — проводирі угрупувань сина Саула, ім’я одного — Ваана, ім’я другого — Рихав, сини Реммона з Вирота, із синів Веніаміна (адже Вирот належав синам Веніаміна).
3. І втекли виротейці до Ґеттема, і там жили аж до цього дня.
4. (Йонатан, син Саула, мав сина, з ураженими ногами. Він був п’ятилітнього віку, коли з Єзраїла прийшла вістка про Саула і Йонатана, його сина, і його опікунка взяла його та втекла. І сталося, що коли вона поспішала і відходила, то він упав і став кульгавим, його ім’я також було Мемфівостей).
5. І пішли сини Реммона з Вирота, Рехав і Ваана, і ввійшли в спеку дня в дім Мемфівостея, а він у південь спав на ліжку.
6. І ось воротар дому віяв пшеницю, задрімав і заснув. Тож брати Рехав і Ваана крадькома пройшли
7. і ввійшли в дім, а Мемфівостей спав на своєму ліжку у своїй спальні. Його били і вбили, відрубали йому голову, взяли його голову та йшли дорогою на захід усю ніч.
8. Вони принесли голову Мемфівостея Давидові в Хеврон і промовили до царя: Ось голова Мемфівостея, сина Саула, твого ворога, який шукав твоєї душі, і Господь дав володареві-царю помсту над твоїми ворогами в цей день, — над Саулом, твоїм ворогом, і його потомством!
9. А Давид так відповів Рехавові та Ваані, його братові, синам Реммона з Вирота: Нехай живе Господь, Який спас душу мою від усякого смутку, — сказав він їм, —
10. адже той, хто сповістив мені, що помер Саул, він був як той, хто звіщав приємне переді мною! Та я схопив його і вбив у Секелаку, — того, який думав, що я дам винагороду.
11. Тепер же мужі негідні вбили праведного чоловіка в його домі на його ліжку. Тож тепер я домагатимуся його крові з вашої руки і вигублю вас із землі!
12. І Давид дав наказ своїм слугам, і вони вбили їх, відрубали їхні руки та їхні ноги, і повісили їх біля джерела в Хевроні. А голову Мемфівостея поховали в гробниці Авенира, сина Нира.