2 Самуїлова 9 UMT

1. Давид якось запитав: «Чи залишився ще хтось із дому Саула? Я б виявив ласку до нього заради Йонатана».

2. А був собі раб на ім’я Зіва, який служив у Сауловому домі. Його покликали до Давида. Цар його запитав: «Ти Зіва?» «Так, твій слуга», — відповів той.

3. Цар запитав: «Чи залишився ще хтось із дому Саула, кому б я подарував Божу ласку?» Зіва відповів царю: «Ще залишався син Йонатана, він кульгавий на обидві ноги».

4. «Де він?» — запитав цар. Зіва відповів: «Він у домі Макіра, сина Амміела з Ло-Девара».

5. Цар Давид наказав своїм слугам приставити його з дому Макіра, сина Амміела з Ло-Девара.

6. Коли Мефівошет, син Йонатана, сина Саула, прийшов до Давида, він схилився, вшановуючи Давида. Давид сказав: «Мефівошете!» «Твій слуга», — відповів той.

7. «Не бійся, — звернувся до нього Давид, — я неодмінно виявлю ласку до тебе заради твого батька Йонатана. Я віддам тобі весь край, яким володів твій дід Саул, і ти завжди їстимеш за моїм столом».

8. Мефівошет уклонився й відповів: «Чи варто тобі помічати такого слугу, який схожий на мертвого пса?»

9. Тоді цар покликав Зіву, Саулового слугу, й наказав йому: «Я віддав онуку твого володаря все, що належало Сауловому роду.

10. І ти, і твої сини й твої слуги маєте обробляти йому землю, збирати врожай, щоб онука твого володаря завжди мав їжу. А Мефівошет, онука твого пана, завжди їстиме за моїм столом». У Зіви було п’ятнадцять синів та двадцять слуг.

11. Зіва відповів царю: «Твій слуга зробить усе, що мій володар-цар звелить мені зробити». Тож Мефівошет їв за Давидовим столом, як цареві сини.

12. У Мефівошета був маленький син, якого звали Михей. Всі, хто жив у домі Зіви, служили Мефівошету.

13. Мефівошет жив у Єрусалимі, адже він завжди їв за царевим столом. А був він калікою: кривим на обидві ноги.