2 Тимофію 2 KUL

1. Ти ж, сину мій, кріпшай у благодатї, що в Христї Ісусї,

2. і, що чув єси від мене перед многими сьвідками, те передай вірним людям, котрі способні будуть і инших навчати.

3. Ти ж терпи лихо, яко добрий воїн Ісуса Христа.

4. Нїхто ж, воїном бувши, не мішаєть ся в справи життя (сього), щоб угодити тому, хто вибрав його воїном.

5. Хоч же хто й бореть ся, не заслужить вінця, коли не законно бороти меть ся.

6. Трудящому ратаєві перш подобає овощу скоштувати.

7. Зрозумій, що глаголю; а Господь нехай дасть тобі розум у всьому.

8. Поминай Господа Ісуса Христа, що встав із мертвих, з насїння Давидового, по благовістю моєму,

9. в Йому ж терплю лихо аж до кайдан, як лиходїй, та слова Божого не скувати.

10. Тим усе терплю ради вибраних, щоб і вони осягли спасеннє, що в Христї Ісусї з вічньою славою.

11. Вірне слово: коли бо ми з Ним умерли, то з Ним і жити мем.

12. Коли терпимо, з Ним і царювати мем; коли відцураємось, і Він відцураєть ся нас.

13. Коли не віруємо, Він вірним пробуває, відректись бо себе не може.

14. Про се нагадуй, сьвідкуючи перед Господом не перечитись; нї на що воно не потрібне, (тілько) на руїну тих, що слухають.

15. Старай ся поставити себе вірним перед Богом, робітником без докору, право правлючим слово правди.

16. Від скверного марнословия оддаляй ся; більше бо та більш (такі) розводять безбожність,

17. і слово їх, як гангрена (рак), мати ме жир. З таких Гименей і Филит,

18. котрі проти правди согрішили, говорячи, що воскресеннє вже було, і перевертають деяких віру.

19. Твердо ж основина Божа стоїть, маючи печать таку: Познав Господь своїх, і: Нехай відступить од неправди всяк, хто іменує імя Христове.

20. У великому ж домі не тілько посуд золотий та срібний, а й деревяний і глиняний; і инші на честь, а инші на нечесть.

21. Оце ж, коли хто очистить себе від сього, буде посудиною на честь, осьвяченою і потрібною владицї, на всяке дїло добре наготовленою.

22. Від похотей молодечих утїкай; побивай ся ж за правдою, вірою, любовю, миром з тими, що призивають Господа чистим серцем.

23. Від дурного ж і невченого змагання вхиляй ся, знаючи, що воно родить сварки.

24. Слуга ж Господень не повинен сваритись, а бути тихим до всїх, навчаючим, незлобним,

25. щоб нагідно навчав противних, чи не дасть їм Бог покаяння на зрозуміннє правди,

26. і виплутають ся з дияволських тенет, що живими вловлені від нього у його волю.