Logo
🔍

Дії 14 KUL

«

1. Стало ся ж в Ікониї, увійшли вони вкупі в Жидівську школу, і промовляли так, що увірувало велике множество і Жидів і Єленян.

2. Невірні ж Жиди підіймали й озлобляли душі поган на братів.

3. Доволї ж часу пробували вони, одважно промовляючи про Господа, що сьвідкував словом благодати своєї, і давав, щоб ознаки та чудеса робились руками їх.

4. Та роздїлилась громада городська, і одні були з Жидами, а другі з апостолами.

5. Як же підняв ся заколот поган та Жидів з князями їх, щоб зневажати і покаменувати їх,

6. вони довідавшись, повтїкали в городи Ликаонські, Листру та Дервию, і в околицю,

7. і там благовіствували.

8. А один чоловік у Листрі сидїв нездужавши ногами, кривий бувши від утроби матери своєї, котрий нїколи не ходив.

9. Сей слухав, як Павел говорив; а той подививсь на него і, постерігши, що має віру, щоб одужати,

10. рече голосом великим: Стань просто на ноги твої. І підскочив і ходив.

11. Народ же, видївши, що зробив Павел, підняв голос свій, говорячи по ликаонськи: Боги, уподобившись людям, зійшли до нас.

12. Назвали ж Варнаву Зевесом, а Павла Гермесом; бо він був проводирем слова.

13. Жерець же (ідола) Зевеса, що був перед городом їх, привівши воли з вінками до воріт, хотїв зробити посьвят разом з народом.

14. Почувши ж апостоли Варнава та Павел, роздерли одежу свою, і вбігли, покликуючи, між народ,

15. і глаголали: Мужі, на що се робите? Ми такі ж люде, як ви; благовіствуємо вам, щоб від сих дурниць навернулись до Бога живого, що сотворив небо, і землю, і море, і все, що є в них.

16. Він у минувші часи попустив усїм поганам ходити дорогами їх.

17. Тільки ж не оставляв себе без сьвідчення, роблячи добро: даючи дощі з неба й пори вроджайні, та сповняючи їжею й радощами серця наші.

18. І, се говорячи, ледве впинили народ, щоб не приносили їм посьвяту.

19. Прийшли ж з Антиохиї та Ікониї Жиди, і наустивши народ, і вкаменувавши Павла, виволїкли геть з города, думаючи, що він умер.

20. Як же обступили його ученики, уставши ввійшов у город, а назавтра вийшов з Варнавою в Дервию.

21. І благовіствувавши городу сьому, і навчивши многих, вернулись вони в Листру, і Іконию, і Антиохию,

22. укріпляючи душі учеників, благаючи пробувати у вірі, і що многими муками треба нам увійти в царство Боже.

23. Рукоположивши ж їм пресвитерів по церквах і помолившись з постом, передали їх Господеві, в котрого увірували.

24. І, перейшовши Писидию, прийшли в Памфилию.

25. А глаголавши в Пергиї слово, прийшли в Аталию,

26. а з відсіля поплили в Антиохию, звідкіля були передані благодатї Божій на дїло, котре сповнили.

27. Прибувши ж та зібравши церкву, оповідали все, що зробив Бог з ними, і як Він відчинив поганам двері віри.

28. Пробували ж там час немалий з учениками.

»