Дії 14 UTT

1. В Іконії сталося таке, що вони разом увійшли до юдейської синагоги і говорили так, що повірила дуже велика кількість юдеїв і греків.

2. Ті ж юдеї, які не повірили, підбурили та озлобили душі язичників проти братів.

3. Втім, вони були тут досить часу, відважно діючи в Господі, Який підтверджував слово Своєї благодаті, роблячи ознаки та чудеса їхніми руками.

4. І розділилися люди в місті: деякі були з юдеями, інші — з апостолами.

5. Коли язичники та юдеї зі своїми керівниками здійснили напад, щоб над ними поглумитися й побити їх камінням,

6. вони, довідавшись про це, втекли до лікаонських міст: у Лістру, Дервію та в околиці

7. і там благовістили.

8. У Лістрі був один чоловік, хворий на ноги, кривий від народження; він ніколи не ходив.

9. Він слухав Павла, який говорив. Поглянувши на нього і побачивши, що має віру для зцілення,

10. Павло дуже голосно сказав: Устань прямо на ноги! Той підскочив і почав ходити.

11. Люди побачили, що зробив Павло, і піднесли свій голос, вигукуючи по-лікаонському: До нас зійшли боги в людській подобі!

12. І почали називати Варнаву Зевсом, а Павла — Гермесом, оскільки той був провідним у слові.

13. Жрець Зевса, який перебував за містом, привів до брами биків з вінками, збираючись разом з юрбою приносити жертву.

14. Почувши це, апостоли Варнава й Павло роздерли свій одяг і кинулися між людей, гукаючи:

15. Люди, що ви робите? Ми є такими ж людьми, як і ви, котрі благовістять вам відвертатися від цієї марноти до Живого Бога, Який створив небо, землю, море і все, що в них.

16. Він у минулих поколіннях допустив, щоб усі народи ходили своїми дорогами.

17. Проте Він не переставав свідчити про Себе, творячи добро, даючи вам дощ з неба і вчасно врожай, насичуючи їжею та веселістю ваші серця!

18. І, говорячи це, вони ледь стримали людей приносити їм жертву.

19. Але прийшли з Антіохії та Іконії юдеї і, підбуривши людей, побили Павла камінням і виволокли його за місто, думаючи, що він помер.

20. Коли учні оточили його, він устав і ввійшов у місто. А назавтра пішов з Варнавою до Дервії.

21. Звістивши Євангеліє тому місту та навчивши багатьох, повернули назад до Лістри, Іконії та Антіохії.

22. Вони зміцнювали душі учнів, закликали залишатися у вірі. Бо ми маємо, — казали вони, — через великі утиски увійти до Царства Божого.

23. І вони, настановивши їм пресвітерів для всіх Церков і помолившись з постом, передали їх Господу, в Якого повірили.

24. Пройшовши Пісидію, вони прийшли в Памфилію

25. і, проголосивши слово в Пергії, спустилися до Атталії.

26. Звідти вони відпливли до Антіохії, де були передані Божій благодаті на справу, яку вони і завершили.

27. Прибувши туди і зібравши Церкву, розповіли, що Бог зробив через них, як відчинив язичникам двері віри.

28. І немало часу перебували вони з учнями.