Дії 8 UTT
1. А Савло схвалював його вбивство. У ті дні настало велике переслідування Єрусалимської Церкви. Усі, за винятком апостолів, розсіялися по околицях Юдеї та Самарії.
2. Побожні мужі поховали Степана й гідно оплакали його.
Филип проповідує в Самарії3. Савло ж нищив Церкву, входячи до домів і виволікаючи чоловіків та жінок, укидав їх до в’язниці.
4. А ті, які були розпорошені, ходили й благовістили Слово.
5. Филип, прибувши до міста Самарії, проповідував їм про Христа.
6. А натовпи людей прислухалися до того, що говорив Филип, і однодушно приймали почуте, бо бачили чудеса, які він чинив.
7. З багатьох, сповнених нечистими духами, вони виходили й гучно кричали, а багато паралізованих і кривих оздоровлялися.
Чаклун Симон приєднався до віруючих8. І настала велика радість у тому місті.
9. Був у місті один чоловік на ім’я Симон. Перед тим він займався чаклунством і дивував народ Самарії, видаючи себе за когось великого.
10. Його слухали від малого до великого, кажучи: Це велика сила Божа!
11. Слухали його, бо довго дивував їх чаклунством.
12. Але коли повірили Филипові, який благовістив про Боже Царство й Ім’я Ісуса Христа, то охрестилися і чоловіки, і жінки.
Самарія приймає Слово Боже13. Повірив і сам Симон; охрестившись, він постійно перебував з Филипом і дивувався, коли бачив прояви великої сили й чудеса.
14. Апостоли, які перебували в Єрусалимі, почули, що Самарія прийняла Боже Слово, і послали до них Петра та Івана.
15. Прийшовши, ті помолилися за них, щоб вони одержали Святого Духа.
16. Адже на жодного з них Він ще не зійшов, бо ті були тільки хрещені в Ім’я Господа Ісуса.
Божий дар не дається за гроші17. Тоді поклали на них руки — і вони одержали Святого Духа.
18. Коли Симон побачив, що покладанням рук апостолів дається [Святий] Дух, то приніс їм гроші
19. й промовив: Дайте і мені таку владу, щоб на кого я покладу руки, той одержував би Святого Духа!
20. Та Петро сказав йому: Твої гроші хай з тобою загинуть, бо ти думаєш за гроші набути дар Божий.
21. Немає тобі частки й наділу в цій справі, бо твоє серце не чесне перед Богом.
22. Отже, покайся за це своє зло й молися Богові, може, проститься тобі задум твого серця.
23. Бо ти, я бачу, переповнений жовчною гіркотою і перебуваєш в оковах неправди!
24. У відповідь Симон сказав: Помоліться за мене до Господа, щоб мене не спіткало ніщо з того, що ви сказали.
Филип та ефіопський вельможа25. А вони засвідчили й після проповіді Слова Господнього повернулися в Єрусалим. Благовістили вони й у багатьох самарійських селах.
26. Ангел Господній промовив до Филипа, кажучи: Встань і йди на південь, — на шлях, що йде з Єрусалима до Гази, бо пустинний він!
27. Він устав і пішов. І ось муж, — євнух з Ефіопії, — вельможа ефіопської цариці Кандаки, який був над усіма її скарбами. Він їздив на поклоніння в Єрусалим;
28. повертаючись, він сидів у своїй колісниці й читав пророка Ісаю.
29. Дух же сказав Филипові: Підійди і пристань до цієї колісниці!
30. Филип підбіг і почув, що він читав пророка Ісаю, і запитав: Чи ти розумієш те, що читаєш?
31. Той відказав: Як же можу я розуміти, коли ніхто не наставить мене? І попросив Филипа, щоб увійшов і сів біля нього.
32. А місце з Писання, яке він читав, було: Неначе вівцю на заріз, повели Його; неначе ягня безголосе перед тим, хто стриже його, — Він не відкриває уст Своїх.
33. У Його приниженні відмовлено Йому в суді. [Але] хто розповість про рід Його? Бо життя Його забирається із землі!
34. А євнух обізвався і сказав Филипові: Благаю тебе, про кого це пророк каже? Про себе самого чи про когось іншого?
35. Відкривши уста й почавши з цього Писання, Филип благовістив йому про Ісуса.
36. Тим часом вони, мандруючи дорогою, під’їхали до якоїсь води. І євнух каже: Ось вода. Що ж забороняє мені охреститися?
37. [А Филип йому сказав: Якщо віриш усім своїм серцем, — то можна. Він у відповідь промовив: Вірю, що Ісус Христос є Сином Божим!]
38. І він наказав зупинити колісницю. Вони обидва ввійшли у воду — Филип і євнух; і він охрестив його.
39. Коли вони вийшли з води, Господній Дух забрав Филипа, і євнух більше не бачив його. І їхав він своєю дорогою та радів.
40. Филип же опинився в Азоті. Проходячи, він благовістив усім містам, аж поки не прийшов до Кесарії.