Амос 5 UMT

1. Почуйте жалобу Мою, що її Я підношу, як пісню тужну, о ізраїльський роде:

2. «Діва Ізраїлю впала, вона вже не підведеться. Лежить, геть покинута на власній землі, і нікому їй помогти».

3. Бо так Господь Бог говорить: «Військові, що вийшли з міста з тисячею воїнів, повернуться хіба що з сотнею. Військові, що вийшли з сотнею, повернуться лише з десятком».

4. Бо ось що Господь говорить дому Ізраїлю: «Мене шукайте і живіть!

5. Не шукайте Бетел, не йдіть у Ґілґал, не наближайтеся до Беершеби, бо Ґілґал неодмінно піде в заслання, а Бетел перетвориться в руїну.

6. Прийдіть до Господа, і будете ви жити. Якщо ж цього не трапиться, вогонь загориться у домі Йосипа. Він пожере Бетел, і нікому буде Його вгамувати.

7. Горе тому, хто зробив з правосуддя отруту і справедливість у землю втоптав.

8. Та завжди моліть Господа про допомогу, Того, Хто створив Оріон і Волосожар, Хто перетворює темряву в світло, а день перетворює в ніч, Хто кличе води морські й виливає їх на сушу. Ягве — Його ім’я!

9. Він Той, Хто волею Своєю оберігає одне могутнє місто, а інше руйнує.

10. Ви зневажаєте того, хто проти кривди виступає в суді, ненавидите тих, хто каже правду.

11. Тому що бідних ви топчете і забираєте в них їхню частку врожаю. Ви збудували з тесаного каменю хороми, та вам не жити в них, ви насадили виноградники чудові, та вам не пити їхнього вина.

12. Бо знаю ваших злочинів багато, і знаю Я, які страшні гріхи у вас. Ви гнобите людей, які живуть по правді, ви хабарі берете й не даєте бідному дістати справедливість у суді.

13. Тож мудрий і мовчатиме у час такий, бо час — лихий.

14. Говорите ви, що Бог із вами, тож робить добро, а не лихо, щоб жити. І тоді Господь Усемогутній Бог із вами буде, як ви казали.

15. Зло ненавидьте й любіть добро, справедливість встановіть в суді. Можливо, що Господь Бог Всемогутній дарує милість решті Йосипового народу».

16. Тож ось що Господь говорить, Бог Всемогутній: «По всіх майданах та вулицях буде лемент, і голоситимуть ті, хто вміє це робити».

17. «По виноградниках полине голосіння, бо Я проходитиму поміж вас, насилаючи кару Свою, — Господь говорить. —

18. Чому чекаєте на день, коли прийде Господь? А що для вас цей день Господній? То буде темрява для вас, не світло.

19. Це так же, як коли людина утече від лева, лише для того, щоб зустрітися з ведмедем. Або коли в оселю чоловік заходить, ховаючись в безпеці свого дому, зіпреться об стіну, щоб його змія вкусила.

20. Хіба Господній день — то темрява, не світло, пітьма без проблиску?»

21. «Ненавиджу Я, зневажаю ваші свята, Мені обридли ваші зібрання.

22. Навіть якщо приносите Мені пожертви всеспалення та хлібні жертви, Я їх не прийму. Не подивлюся Я на ваші мирні жертви на вашу відгодовану худобу.

23. Позбав Мене галасу пісень твоїх. Не слухатиму звуків ваших арф.

24. Та справедливість хай тече, немов ріка через країну, а праведність, немов потік невпинний.

25. О доме Ізраїлю, сорок років ти приносив мені жертви і офіри у пустелі,

26. але ж у той самий час ти носив Саккута, свого царя, Кайвана, зоряного бога, своїх бовванів, бовванів ваших, що собі ви їх зробили.

27. Тож пожену Я вас в заслання за Дамаск», — говорить Той, чиє ім’я Господь Бог Всемогутній.