Колоссянам 1 UTT

1. Павло, з Божої волі апостол Ісуса Христа, і брат Тимофій

2. до святих і вірних у Христі братів, які в Колосах: благодать вам і мир від Бога, нашого Отця, [і Господа Ісуса Христа].

3. Дякуємо Богові, Отцеві Господа нашого Ісуса Христа; завжди молимося за вас,

4. почувши про вашу віру в Ісуса Христа, про любов, яку маєте до всіх святих

5. через надію, що зберігається для вас на небесах, про яку ви раніше чули в слові істини Євангелія,

6. яка між вами пробуває, і відтоді, як ви почули та пізнали Божу благодать в істині, приносить плоди та зростає — як по всьому світі, так і у вас.

7. Цього ви навчилися від Епафра, нашого улюбленого співраба, який є для вас вірним слугою Христа,

8. який і повідомив нас про вашу любов у Дусі.

9. Тому й ми від того дня, коли це почули, не перестаємо за вас молитися і просити, щоб ви сповнилися пізнанням Його волі в усякій мудрості й духовному розумінні;

10. щоб ви поводилися гідно Господа, аби догодити Йому в усьому, приносити плід кожною доброю справою та зростати в пізнанні Бога,

11. зміцнюючись усякою силою — за могутністю Його слави, для всякої витривалості та терпеливості. З радістю

12. дякуймо Отцеві, Який знайшов нас гідними частки в спадщині святих у світлі.

13. Він визволив нас від влади темряви та переніс до Царства Свого улюбленого Сина,

14. в Якому маємо викуплення [Його кров’ю], прощення гріхів.

15. Він — образ невидимого Бога, первородний усього творіння.

16. У Ньому створене все, що на небі й на землі, — видиме й невидиме, — чи престоли, чи панування, чи начала, чи влади, — усе через Нього і для Нього створене.

17. Він — раніш усього, і все існує в Ньому.

18. Він є Головою тіла — Церкви. Він — початок, первонароджений з мертвих, щоб у всьому Він мав першість.

19. Тому що Бог уподобав, аби в Ньому перебувала вся повнота,

20. щоби через Нього примирити із Собою все, примирити кров’ю Його хреста, — і земне, і небесне.

21. І вас, які колись були відчужені, непримиренні розумом у лукавих ділах,

22. нині примирив Він смертю тіла Своєї плоті, щоби зробити вас святими, непорочними й невинними перед Собою, —

23. якщо лише перебуваєте у вірі, тверді й непохитні, утверджені в надії Радісної Звістки, яку ви почули і яка була проповідувана між усім творінням, котре є під небом, і якої я, Павло, став служителем.

24. Тепер я радію в моїх стражданнях за вас і доповнюю недостатність Христових страждань у моєму тілі задля Його тіла, яким є Церква.

25. Я став її служителем за Божим дорученням, яке було дане мені щодо вас, аби виконати Боже Слово, —

26. таємницю, заховану від віків і поколінь, а тепер відкриту Його святим.

27. Бог забажав показати їм, яке багатство слави є в цій таємниці між язичниками, — тобто Христос у вас, надія слави!

28. Його ми проповідуємо, переконуючи кожну людину й навчаючи кожну людину з усією мудрістю, аби зробити кожну людину досконалою в [Ісусі] Христі.

29. І для цього я відчайдушно працюю, борючись Його силою, яка могутньо діє в мені.