Даниїл 2 UMT

1. На другий рік царювання Навуходоносору почали снитися сни. Розум його стривожився, і він не міг спати.

2. Тож цар скликав чародіїв, віщунів, ворожбитів та астрологів щоб вони розтлумачили, що йому сниться. От вони прийшли й стали перед царем.

3. Навуходоносор сказав їм: «Снився мені сон, який тривожить мене, я хочу знати, що він означає».

4. Тоді астрологи відповіли царю арамійською мовою: «О, царю, живи вічно! Розкажи твоїм слугам цей сон, і ми розтлумачимо його».

5. Цар відповів астрологам: «Ось що я твердо вирішив: якщо ви не скажете мені, про що мені снилося і не розтлумачите той сон, я розірву вас на шматки, а оселі ваші я зруйную вщент.

6. Але якщо ви розкриєте мені цей сон і розтлумачите його, ви отримаєте від мене подарунки, винагороди і великі почесті. Отже, поясніть мені сон і розтлумачте його».

7. І знову вони промовили: «Хай цар розповість своїм слугам сон, і ми розтлумачимо його».

8. Тоді цар сказав: «Ясна річ, ви намагаєтеся виграти час, бо розумієте, що я справді твердо вирішив:

9. якщо ви не поясните сон, для вас існує тільки одна кара. Ви змовилися сказати мені брехливі й підступні слова, сподіваючись на якісь зміни. Тож розкажіть мені сон, і я знатиму, чи можете ви розтлумачити його».

10. Астрологи відповіли цареві: «Немає на світі людини, яка може зробити те, що цар вимагає! Жоден цар, хоч який би він був великий та могутній, ніколи не вимагав такого від жодного чародія, віщуна чи астролога.

11. Те, про що просить цар, занадто складно. Ніхто не зможе повідати цього цареві, окрім богів, але вони не живуть серед людей».

12. Це так розгнівало і розлютило царя, що він наказав покарати всіх мудреців Вавилону.

13. Тож був виданий наказ про страту мудреців, і послали людей по Даниїла та його друзів, щоб і їх убити.

14. Коли Аріох, начальник царської варти, вийшов стратити мудреців Вавилону, Даниїл звернувся до нього розважливо й чемно.

15. Він спитав царського урядовця: «Чому цар видав такий суворий наказ?» Тоді Аріох пояснив усе Даниїлу.

16. Даниїл пішов і попросив царя дати йому час, щоб він міг розтлумачити сон.

17. По тому Даниїл повернувся додому й пояснив, у чому справа, своїм друзям Хананії, Мишаелу та Азарії.

18. Він умовив їх благати в Бога Небесного ласки щодо цієї таємниці, щоб він та його друзі не були покарані разом з іншими мудрецями Вавилона.

19. Вночі ця таємниця була відкрита Даниїлові у з’яві. Тоді Даниїл прославив Бога Небесного.

20. Він сказав: «Благословенне будь ім’я Боже від віку й до віку, бо в Нього мудрість і сила!

21. Він змінює час і пори року; він настановляє царів і скидає їх. Він дає мудрість мудрим і знання проникливим.

22. Він відкриває глибоке й приховане, він знає, що лежить у темряві і світло перебуває з Ним.

23. Я славлю і хвалю тебе, о Боже батьків моїх: Ти надав мені мудрість і силу, Ти відкрив мені те, про що ми просили Тебе, Ти відкрив нам сон царя».

24. Після цього Даниїл пішов до Аріоха, якого цар призначив покарати мудреців Вавилона і сказав йому: «Не вбивай мудреців Вавилона. Відведи мене до царя, і я розтлумачу йому сон його».

25. Аріох негайно відвів Даниїла до царя і сказав: «Я знайшов серед полонених юдеїв чоловіка, який може розтлумачити цареві його сон».

26. Цар спитав Даниїла (його також називали Валтасар): «Чи можеш ти розказати, що я бачив уві сні, й розтлумачити це?»

27. Даниїл відповів: «Жоден мудрець, віщун, чародій чи астролог не може розкрити царю ту таємницю, про яку цар питає.

28. Але є Бог на Небесах, який відкриває таємниці. Він показав царю Навуходоносору, що станеться у майбутньому. Твій сон та видіння, що промайнули у твоїй голові, коли ти лежав на ложі, ось які.

29. Коли ти лежав там, о царю, твій розум звернувся до того, що має статися. І той, хто відкриває таємниці, показав тобі, що має статися.

30. Щодо мене, ця таємниця була відкрита мені не тому, що я мудріший від усіх живих, а для того, щоб ти, о царю, міг дізнатися про тлумачення і зрозуміти те, що у твоєму розумі.

31. Ти побачив, о царю, перед тобою стояла велика статуя, величезна, сяюча статуя, страхітлива та вражаюча на вигляд.

32. Голова статуї була зроблена зі щирого золота, груди її та руки — срібні, живіт її та стегна — з бронзи.

33. Ноги її з заліза, ступні її частково з заліза, а частково з гончарної глини.

34. Поки ти дивився, камінь відломився, але не людськими руками. Він ударив по ступнях статуї з заліза й гончарної глини і розтрощив їх.

35. Тоді залізо, глина, бронза, срібло і золото вмить розлетілися на шматки й стали ніби полова на току влітку. Вітер розвіяв їх, і сліду не залишилося. Але камінь, що вдарив статую, перетворився на величезну гору й заповнив усю землю.

36. Це був сон, а зараз ми розтлумачимо його царю.

37. Ти, о царю, цар царів. Бог Небесний дав тобі царство, владу, силу і славу.

38. У твої руки віддав Він людей і звірів на землі та птаство небесне. Хоч би де вони жили, Він зробив тебе володарем над ними. Ти і є ця голова з золота.

39. Після тебе інше царство настане, менше за твоє. Потім третє царство, бронзове, буде правити всією землею.

40. Нарешті настане четверте царство, міцне, мов залізо, бо залізо розбиває і трощить усе, і так само, як залізо розбиває все на шматки, так воно розіб’є і зламає всіх інших.

41. А що ти бачив ступні та пальці частково з гончарної глини, а частково з заліза, то це буде розділене царство. Однак воно матиме певну міць заліза, хоча ти й бачив залізо змішаним із глиною.

42. Як пальці були частково залізні й частково глиняні, так і те царство буде до певної міри міцним, а до певної міри крихким.

43. А що ти бачив залізо, змішане з гончарною глиною, то так і люди будуть змішані й поєднані між собою не ліпше, ніж залізо змішується з глиною.

44. За часів тих царів Бог Небесний створить царство, яке ніколи не буде ні зруйноване, ні залишене іншому народу. Воно повалить усі ті царства й покінчить з ними, а саме існуватиме повік.

45. От що означає видіння каменя, відділеного від гори, але не людськими руками, каменя, що розбив залізо, бронзу, глину, срібло й золото на шматки. Великий Бог показав цареві, що станеться в майбутньому. Цей сон правдивий, і тлумачення певне».

46. Тоді цар Навуходоносор упав долілиць перед Даниїлом і віддав йому шану. Він звелів, щоб принесли йому пожертву та запашне куріння.

47. Цар сказав Даниїлу: «Справді, твій Бог — Бог над богами і Володар царів. Він відкриває людям те, вони не можуть знати, бо ти зміг розгадати цю таємницю».

48. Цар возвеличив Даниїла й щедро обдарував його. Він зробив його правителем над усім вавилонським краєм і поставив головою над усіма мудрецями.

49. Крім того, на прохання Даниїла, цар призначив Шедраха, Мешаха й Аведнеґо управителями над вавилонським краєм, а сам Даниїл лишився при царському дворі.