Даниїл 7 UMT

1. У перший рік правління Велшазара, царя Вавилону, Даниїл мав сон і видіння проходили крізь розум його, коли він лежав на ложі. Він записав зміст свого сну.

2. Даниїл зазначив: «У моєму видінні вночі я бачив переді мною чотири вітри небесні, які розбурхали велике море.

3. Чотири великі звірі, кожний несхожий на інших, вийшли з моря.

4. Перший був, ніби лев з орлиними крилами. Я дивився, доки в нього не відірвало крила. Його підняло з землі так, що став він на дві ноги мовби людина й серце людське було дано йому.

5. І там переді мною був другий звір, схожий на ведмедя. Його було поставлено на один з його боків і він мав у пащі між зубами три ребра. Йому звеліли: „Підведись і їж м’яса досхочу!”

6. Після цього я поглянув, а там переді мною був інший звір, що виглядав ніби леопард. І на своїй спині він мав чотири крила, мов крила птаха. В цього звіра було чотири голови, і йому було дано владу правити.

7. Після цього, в моєму видінні вночі, я побачив переді мною жахливого, страшного і надзвичайно могутнього звіра. В нього були великі залізні зуби; він трощив і пожирав свою здобич а те, що лишалося, топтав ногами. Він відрізнявся від усіх попередніх звірів і в нього було десять рогів.

8. Поки я розмірковував про десять рогів, там переді мною з’явився ще один ріг, маленький, що виступив між ними. Він вирвав усі три, що були поперед нього. Цей ріг мав очі, мов у людини, і рот, що промовляв зухвало.

9. Доки дивився я, престоли встали на місце, і Древній Цар посів Своє місце. Вбрання на Ньому було біле, ніби сніг, а волосся на голові Його — біле, як вовна. Престол його палав вогнем й колеса всі палали.

10. Ріка вогненна розливалась, витікаючи з-перед Нього. Тисячі над тисячами служили Йому. Десять тисяч по десять тисяч стояли перед Ним. Книги було розгорнуто й суд почався над ними.

11. І я все дивився, як ріг все ще промовляв зухвалі слова, доки звіра було забито, його тіло потрощене і вкинуте в палаючий вогонь.

12. Інших звірів було позбавлено їхньої влади, але їм дозволили жити ще деякий час.

13. У моєму видінні вночі я глянув, а там, переді мною, хтось, мов син людський, іде з хмар небесних. Він наблизився до Древнього Царя, і постав перед Ним.

14. Йому було дано владу, славу й царство. Усі народи, племена і люди всіх мов поклонялися йому. Влада його — вічна, що не минеться, і царство його незнищенне.

15. Я, Даниїл, був стривожений духом, і видіння, що проходили через мій розум, тривожили мене.

16. Я наблизився до одного з тих, що стояли там, і спитав його про справжнє значення всього цього. І він відповів і розтлумачив мені все:

17. „Чотири великі звірі — це чотири царства, що настануть на землі.

18. Але святі Всевишнього дістануть те царство і володітимуть їм вічно”.

19. Тоді мені закортіло дізнатися про справжнє значення четвертого звіра, що відрізнявся від усіх інших і був найстрашніший: із залізними зубами й бронзовими пазурами — звіра, що трощив і пожирав свою здобич, а те, що лишалося, затоптував ногами.

20. Я також хотів знати про десять рогів на його голові й про ще один ріг, що виріс між ними, та вирвав три з перших роги, що були поперед нього. Той ріг справляв найбільше враження з усіх, бо був злішім ніж усі інші роги, мав очі і рот, та промовляв зухвало.

21. Поки я дивився, цей ріг воював проти святих людей Божих і долав їх.

22. Аж ось Древній Цар прийшов і проголосив рішення на користь святих людей Всевишнього. І настав час, коли вони заволоділи царством.

23. Він так пояснив мені: „Четвертий звір — то четверте царство, що з’явиться на землі. Воно відрізнятиметься від усіх інших царств і пожере всю землю, розтопче й потрощить її.

24. Десять рогів — то десять царів, що вийдуть із цього царства. Після них устане інший цар, відмінний від попередніх, що підкорить трьох царів.

25. Він нарікатиме на Всевишнього і пригноблюватиме його святих, намагатиметься змінити свята і закони. Святі люди Господні будуть віддані у руки його до часу, до часів і половини часу.

26. Та суд засяде, і владу його буде відібрано й остаточно знищено назавжди.

27. Тоді держава, влада й велич царств по всьому піднебессі будуть віддані святим, народові Всевишнього. Царство його буде царством вічним і всі правителі поклонятимуться й коритимуться йому”.

28. От і все. Я, Даниїл, був сильно стривожений своїми думками, і обличчя моє зблідло, але я лишив усе при собі».