Повторення Закону 18 UMT

1. «Священики-левити, все коліно Левієве, не матимуть ні клаптика землі в Ізраїлі. Натомість житимуть вони з жертв, що приносяться Господу на вогні. Це спадщина їхня.

2. Але коліно Левія не матиме спадщини серед братів своїх, бо Господь — їхня спадщина, як Він і обіцяв їм.

3. Ось що по праву належить священикам від тих, хто приносить жертву вола чи вівцю: вони мають дати священикові лопатку, обидві щелепи й шлунок.

4. Віддай йому перший ужинок пшениці твоєї, молодого вина й олії, а також першу вовну, що настрижеш з овець своїх.

5. Бо Господь Бог твій обрав левита й нащадків його з усіх колін стояти й правити службу в ім’я Господа, на віки віків.

6. Якщо левит лишає свою оселю в одному з міст твоїх, хоч би де було воно в Ізраїлі, в якому живе, і чинить так, як вважає за потрібне, йдучи до храму Господа,

7. тоді він матиме право служити при пожертвах в ім’я Господа Бога вашого, як усі брати його левити.

8. Вони матимуть рівні частки їжі, крім того, дістануть ще й від продажу родинного майна».

9. «Як прийдеш ти в землю, яку Господь Бог дає тобі, не вчися наслідувати мерзенні вчинки тих народів.

10. Серед вас не повинно бути такого, хто приносить у жертву своїх дочок і синів у вогні, ворожить або пророкує, або шукає віщих знаків,

11. або чаклує, або розпитує привидів чи духів, розмовляє з померлими.

12. Кожен, хто робить усе це, огидний Господу. Господь Бог твій виганяє ці народи поперед тебе саме за ці їхні мерзенні звичаї.

13. Будь цілком відданим Господу Богу твоєму».

14. «Бо ці народи, що ти їх проганяєш, слухають чаклунів і ворожбитів, а Господь Бог твій не дозволяє тобі цього.

15. Господь Бог твій піднесе з-поміж твоїх братів-ізраїльтян пророка такого, як я. Слухайтеся його.

16. Це саме те, про що просив ти Господа Бога свого на горі Хорев, у день зібрання. Ти сказав: „Хай більше ніколи не почую я голосу Господа Бога мого, хай більше ніколи не побачу я цього полум’я великого, щоб не померти мені”.

17. Тоді Господь сказав мені: „Праві вони в тому, що сказали.

18. Я підніму з-поміж народу їхнього пророка такого, як ти, і скажу йому, що говорити, і він говоритиме їм усе, що Я накажу йому.

19. Я приведу до відповіді кожного, хто не слухатиме слів Моїх, які він говоритиме від імені Мого”».

20. «Але пророк, який насмілиться говорити щось, наче від імені Мого, чого Я йому не наказував, або промовлятиме від імені інших богів, смерть тому пророку.

21. А якщо ти скажеш собі: „Як же ми розпізнаємо слово, якого Господь не промовляв до нього?”

22. То коли пророк промовляє в ім’я Господа, а це не виповнюється й не справджується, то це слово, якого Господь не промовляв йому. Пророк сказав його самовільно. Не бійся його».