Повторення Закону 22 UMT

1. Якщо побачиш ти вола чи вівцю іншого ізраїльтянина, що заблукала, не будь байдужим до них. Поверни їх власнику.

2. Якщо той ізраїльтянин живе далеко від тебе і ти його не знаєш, тоді приведи худобу до свого дому й тримай її, доки власник не прийде по неї. Тоді поверни її.

3. Так само зроби з віслюком його і з одягом його, і з усім, що він загубить, а ти знайдеш. Не будь байдужим до цього.

4. Не будь байдужим, коли побачиш, що осел чи віл іншого ізраїльтянина впав на дорозі, допоможи йому підняти тварину.

5. Жінка не повинна вдягатися в чоловічий одяг, а чоловік не повинен носити жіноче вбрання, бо кожен, хто робить це, ображає Господа Бога твого.

6. Коли знайдеш пташине гніздо, на дереві чи на землі, з пташенятами чи яйцями, й мати сидить на пташенятах чи яйцях, не бери матері з малечею.

7. Відпусти матір, пташенят можеш взяти, щоб все було для тебе гаразд і ти довго жив на світі.

8. Коли будуєш новий дім, зроби по краю даху невисоку стінку. Тоді ти не будеш відповідальний, як упаде щось із даху на когось і завдасть йому шкоди.

9. Не засівай виноградник змішаним насінням. Інакше все змарнуєш, залишишся без усього, що посіяв, і без врожаю виноградника твого.

10. Не ори волом і ослом разом.

11. Не носи одяг, зроблений з вовни й льону разом.

12. Зроби китиці по чотирьох кінцях плаща, який носиш.

13. «Коли чоловік бере собі дружину й лягає з нею, а потім незлюбить її,

14. наговорить на неї і ославить її, кажучи: „Я взяв цю жінку, та коли приступив до неї, вона не була незайманою”, —

15. тоді батько молодої жінки й мати її мусять взяти й принести доказ незайманості молодої жінки старійшинам міста до воріт.

16. Батько молодої жінки мусить сказати старійшинам: „Я віддав дочку свою за цього чоловіка, та він її незлюбив.

17. Ще й наговорив на неї, кажучи: „Я знайшов, що твоя дочка не була незайманою”. Ось вам доказ незайманості дочки моєї”. Тоді він має розгорнути тканину перед старійшинами міста.

18. Тоді старійшини міста мають взяти чоловіка цього й покарати його.

19. Вони мають накласти на нього пеню в сто срібних шекелів і віддати їх батькові молодої, бо дівчину ізраїльську обмовлено. Вона лишається дружиною його, він не зможе розлучитися з нею.

20. Та якщо звинувачення виявиться правдою, і доказів незайманості молодої жінки знайдено не буде,

21. то вони мають привести її до дверей батьківського дому, і всі чоловіки міста заб’ють її на смерть камінням, бо вона скоїла ганебний вчинок в Ізраїлі, бо чинила розпусту до шлюбу. У такий спосіб вилучиш зло з Ізраїлю».

22. «Якщо виявиться, що чоловік лежить з жінкою, яка є чужою дружиною, то обом мусить бути смерть: чоловікові, що з жінкою лежав, і жінці. У такий спосіб ти викоріниш зло з Ізраїлю.

23. Якщо незайману заручену дівчину хтось перестріне в місті й ляже з нею,

24. тоді обох приведіть до брами міста того й забийте на смерть камінням: жінку молоду за те, що не звала на допомогу, хоч те було в місті, а чоловіка — що він знечестив дружину сусіда свого. Так ти викоріниш зло з-поміж вас.

25. Та якщо чоловік зустріне заручену дівчину в полі й схопить її і зґвалтує, тоді тільки чоловікові смерть.

26. Не роби нічого дівчині. Вона не скоїла гріха, що заслуговує на смерть, бо це так само, як коли людина нападає на сусіду свого і вбиває його.

27. Оскільки він зустрів її в чистім полі, заручена дівчина могла кричати, але нікому було її рятувати.

28. Якщо чоловік зустрічає цнотливу незаручену дівчину й силоміць лягає з нею і їх спіймають,

29. то чоловік, який лежав із нею, віддасть батькові дівчини п’ятдесят шекелів срібла як посаг. Тоді вони одружаться, бо він її знеславив. І він не зможе розлучитися з нею, доки живе.

30. Чоловік не може брати батькової дружини й ганьбити батька свого».