Повторення Закону 3 UMT

1. Тоді ми повернули й пішли дорогою на Башан. Оґ, цар Башану, виступив до Едреї з усім військом своїм, щоб зійтися з нами в бою.

2. І сказав мені Господь: «Не бійся нічого, бо Я віддав його і всіх людей його, і землю його до рук твоїх. І вчиниш ти з ним так само, як і з Сихоном, царем аморійців, що царював у Хешбоні».

3. Тож Господь Бог наш віддав у руки наші Оґа, царя башанського, і всіх людей його. І побили ми їх так, щоб живих серед них не лишилося.

4. І захопили ми тоді всі міста його. Жодного містечка не було, щоб ми не захопили: шістдесят міст у всьому краї Арґов, царстві Оґа в Башані.

5. Всі міста були оточені високими мурами, брамами з засувами. Крім того, багато ще було містечок неукріплених.

6. Ми геть їх винищили, так само, як міста Сихона, царя хешбонського. Ми зруйнували вщент усі їхні міста, винищили чоловіків, жінок і дітей.

7. І всю худобу й добро з міст забрали для себе як здобич.

8. Тож забрали ми тоді землю від двох царів аморійських, що була по той бік Йордану, від долини Арнон до гори Хермон.

9. (Сидонці називають Хермон Сиріоном, а аморійці звуть його Сеніром).

10. Ми захопили всі міста, що на верховині: увесь Ґілеад, увесь Башан аж до Салхи та Едреї на півночі, які були містами царства Оґа башанського.

11. Оґ, цар башанський, — єдиний, хто лишився з рефаїв. Він мав залізне ліжко завдовжки воно було дев’ять ліктів та завширшки чотири лікті. Чи не в Равві аммонійській воно й досі?

12. Тож зайняли ми тоді цю землю, яка простягалася від Ароера, що в долині Арнон. Я віддав половину гір Ґілеадських і їхніми міста Рувиму та Ґаду,

13. а решту Ґілеаду і все колишнє царство Оґа в Башані (увесь край Арґов зветься землею рефаїв) віддав половині роду Манассієвого.

14. Рід Яїра, сина Манассії, зайняв увесь край Арґов, аж до кордону з ґешурійцями та маакатійцями. І назвав він міста Башану ім’ям своїм. По сьогодні звуться вони містами Яїра.

15. Тож я віддав Ґілеад роду Макіра.

16. Рувиму та Ґаду я дав землю від Ґілеаду аж до долини Арнон (середина долини була кордоном) і до річки Яввок, кордону з аммонійцями.

17. Пустеля в долині Йордана та ріка Йордан — кордон, від Ґалилейського озера до пустелі навколо Мертвого моря й до підніжжя гори Пізґа на схід.

18. Тоді наказав я вам: «Оскільки Господь ваш Бог дав вам землю цю у володіння, всі ви, воїни, споряджені до бою, повинні перейти Йордан разом з товаришами — ізраїльськими воїнами.

19. Лише жінки й діти ваші, і худоба ваша (я знаю, у вас її багато) лишаться а містах, які я вам дав,

20. доки Господь не забезпечить спокій братам вашим, як і вам, доки вони також не заволодіють землею, яку Господь Бог ваш дає їм по той бік Йордану. Тоді кожен із вас зможе повернутись на землі, що дав я вам».

21. І тоді я сказав Ісусу: «Ти бачив усе, що Господь Бог ваш зробив із цими обома царями. Господь так само вчинить з усіма царствами, до яких ти підступаєш.

22. Не бійся їх, бо Господь, Бог ваш, за вас воює».

23. І тоді благав я Господа:

24. «О Господи, Владико мій, Ти тільки розпочав показувати слузі твоєму, який Величний і Могутній Ти. Який бог на землі чи на небі міг би творити ті діяння й чудеса, що Ти здійснюєш?

25. Дозволь же мені перейти ріку й побачити цю добру землю, по той бік Йордану, прекрасну цю гірську країну й Ливан».

26. Але Господь дуже лихий був на мене через вас. Він мене навіть не слухав. Тож Господь сказав: «Годі вже! Більше Мене про це не проси.

27. Зійди на вершину Пізґи й подивись на захід, північ, південь і схід, але ти Йордан не перейдеш.

28. Дай настанови Ісусу, допоможи йому бути сильним і мужнім, бо він поведе цей народ, він дасть їм успадкувати землю, яку ти бачиш».

29. Тоді ми лишилися в долині навпроти Бет-Пеора.