Повторення Закону 9 UMT

1. «Слухай, Ізраїлю, сьогодні ти перейдеш Йордан, щоб увійти на свою землю й вигнати народи, більші й дужчі за тебе, з великих міст, у яких укріплення аж до неба.

2. Дужий і високий народ анакійці. Ти знаєш, що про них кажуть: „Хто встояти може проти анакійців?”

3. Знай же, що сьогодні Господь Бог твій переходить Йордан перед тобою, немов вогонь всепоглинаючий. Він вигубить їх, Він їх підкорить перед тобою, і ти виженеш їх геть, і вигубиш їх негайно, як Господь пообіцяв тобі.

4. Коли Господь Бог твій вижене їх від тебе, не кажи собі: „Через праведність мою привів мене Господь, щоб землю цю зайняти”. Господь проганяє народи ті від тебе за нечестивість їхню.

5. Ти займеш землю їхню не тому, що ти праведний і чесний, ні, Господь Бог твій проганяє народи ці перед тобою радше за їхню нечестивість і щоб дотриматися обітниці, яку Він дав батькам твоїм Авраамові, Ісаакові та Якову.

6. Тож знай, не за праведність твою дає тобі цю добру землю Господь Бог твій, бо ти народ впертий».

7. «Пам’ятай, не забувай, як прогнівили ви Господа твого Бога в пустелі. Ви повставали проти Господа від днів, коли залишили землі Єгипетські, і до приходу сюди.

8. Ви розгнівали Господа на горі Хорев, і був Господь у гніві Своєму ладен вигубити вас.

9. Коли я зійшов на гору, щоб отримати кам’яні скрижалі з Заповітом, що Господь уклав із вами, я лишався на горі сорок днів і сорок ночей. Я нічого не їв і не пив.

10. Господь дав мені дві кам’яні скрижалі, на яких було написано Його власною рукою. На них були всі ті заповіді, що їх Він промовив до вас на горі, з вогню, того дня, коли вас там було зібрано».

11. Після сорока днів і сорока ночей Господь дав мені дві кам’яні таблиці, скрижалі Угоди.

12. Господь промовив до мене: «Встань! Мерщій спускайся звідси, бо твій народ, який ти вивів з Єгипту, зіпсувався. Вони швидко повстали проти того, що Я заповів їм робити. Вони вилили собі з металу боввана».

13. Тоді Господь сказав мені: «Я придивився до народу цього, справді, це народ впертий.

14. Відійди від Мене, щоб Я вигубив їх, і ніхто про них не пам’ятатиме. А з твоїх нащадків Я виведу сильний і ще численніший народ, ніж вони».

15. Тоді я повернувся й спустився з гори. Вона вогнем палала. Я ніс дві кам’яні скрижалі Угоди.

16. Я помітив, що ви згрішили проти Господа Бога вашого, виливши для себе боввана металевого — подобу тельця. Ви швидко відвернулися від того, що Господь заповідав вам.

17. Тож схопив я скрижалі, кинув їх обома руками й розбив їх на ваших очах.

18. Тоді, як і раніше, впав я долілиць на землю перед Господом на сорок днів і сорок ночей. Я нічого не їв і не пив через увесь той гріх, що ви скоїли. Бо вчинили те, що Господь вважає лихим, і прогнівили Його.

19. Злякався я обурення та гніву, бо Господь був такий розлючений на вас, що ладен був вас вигубити. Та Господь вислухав мене й того разу.

20. І був Господь розгніваний на Аарона достатньо, щоб знищити його. Але того разу я молив і за Аарона.

21. Тоді взяв я гріховну річ, що зробили ви, — тельця, і спалив його у вогні, поламав його на шматки, ретельно розтовк, доки не став він тонким, мов порох. Тоді кинув я той порох у потік, що біг з гори.

22. «І у Тавері, Массі, Ківрот-Гаттааві прогнівили ви Господа.

23. Коли Господь послав вас із Кадеш-Барнеа і сказав: „Вставайте і займіть землю, яку Я вам дав”. Та відмовилися ви слухатися веління Господа Бога вашого. Не повірили ви Йому, не слухали голосу Його.

24. Ви бунтували проти Господа з першого дня, як я знаю вас.

25. Тож лежав я долілиць перед Господом сорок днів і ночей, бо Господь сказав, що намірився Він вигубити вас.

26. Я благав Господа і сказав: „Господи, Володарю мій, не губи народ Свій, власність Свою. Ти визволив їх Своєю силою великою. Ти вивів їх із Єгипту Своєю могутньою рукою.

27. Пригадай слуг Твоїх Авраама, Ісаака, Якова. Не зважай на впертість народу цього, на його нечестивість та гріх.

28. Інакше в землі, з якої Ти вивів їх, скажуть: „Оскільки Господь не може привести їх до землі, що пообіцяв їм, і оскільки Він ненавидить їх, Він вивів їх, щоб убити в пустелі”.

29. Вони народ Твій, Твоя власність. Ти вивів їх із Єгипту Своєю силою великою й простертою рукою”».