Екклезіяст 3 UTT

1. Для всього час, і пора для кожного діла під небом.

2. Час родити і час помирати, час садити і час виполювати насаджене,

3. час убивати і час лікувати, час нищити і час будувати,

4. час плакати і час сміятися, час ридати і час танцювати,

5. час розкидати каміння і час збирати каміння, час обіймати і час віддалятися від обіймів,

6. час шукати і час вигублювати, час зберігати і час викидати,

7. час роздирати і час зашивати, час мовчати і час говорити,

8. час любити і час ненавидіти, час для війни і час для миру.

9. Яка користь тому, хто чинить те, у чому він трудиться?

10. Я побачив плутанину, яку Бог дав людським синам, щоб плутатися в ній.

11. Усе Він зробив добре у свій час і вік дав у їхнє серце, аби чоловік не знайшов творіння, яке Бог зробив від початку і аж до кінця.

12. Я пізнав, що немає в них нічого кращого, хіба лише веселитися і робити добро у своєму житті.

13. І кожна людина, яка їсть, п’є і бачить добро в усьому його труді — це Божий дар.

14. Я пізнав, що все, що зробив Бог, воно перебуватиме навіки. До нього немає що додати, і від нього немає що відняти, і Бог зробив, аби боялися Його обличчя.

15. Те, що сталося, вже є, і що має статися, вже відбулося, і Бог дослідить те, що пробігає.

16. І ще побачив я під сонцем: місце суду, а там — безбожний, і місце праведного, а там — безбожний.

17. Я промовив у своєму серці: Праведного і безбожного судить Бог, бо час на всяке діло і на всяке творіння.

18. Там я сказав у своєму серці про мову людських синів, що їх розсуджує Бог, і щоб показати їм, що й вони є тваринами.

19. Бо випадок людських синів і випадок тварин, — у них один випадок. Як смерть цього, так смерть іншого, і дух в усіх. І що більшого має людина від тварини? Нічого, бо все — марнота!

20. Усе йде на одне місце. Усе постало із землі, і все до землі повертається.

21. І хто знає, чи дух людських синів підноситься вгору, і чи дух худоби сходить вниз у землю?

22. І я побачив, що немає добра, хіба тільки те, що людина розвеселиться у своїх творіннях, бо це її частка. Адже хто його поведе побачити те, що буде після нього?