Екклезіяст 7 KUL

1. Добра слава лучша над пахущі мастї, а день смертї лучше родин.

2. Лучше йти в дім, де плачуть, нїж у такий, де бенкетують; усї бо люде так закінчують, а живущий прийме се до серця.

3. Сумуваннє лучше сьміху; бо в смутку стає серце лїпшим.

4. Серце мудрих - у сумному дому, а серце дурних - у веселому.

5. Лучше слухати докір од мудрого, нїж піснї дурних;

6. Бо реготаннє дурневе - се тріск тернини під казаном. Се теж марнота.

7. Коли мудрий тїснить других, - стається дурним, та й подарунки псують серце.

8. Кінець справи лучше початку, а покірний лучше такого, що високо несеться.

9. Не давай духу хутко в гнїв попадати, гнїв бо в серцї в дурних гнїздиться.

10. Не кажи: Чому то давні часи були лучші теперешніх? бо не мудрість надихає тебе сим питаннєм.

11. Мудрість із достатком - річ добра, іменно же про тих, що бачать сонце;

12. Бо під її захистом так, як під захистом гроша; та знаннє переважує ще тим, що мудрість дає життє тому, в кого вона є.

13. Приглядайсь управі Божій; бо хто б те випростав, що він скривив?

14. У днї щасливі заживай добра, а в днї нещасливі - розумуй: Бог так само сотворив сей, як і той, щоб чоловік нїчого не міг проти його сказати.

15. На все надививсь я за днїв марного життя мого, й на се, що праведний гине в своїй праведностї, а безбожний живе довго в безбожностї своїй;

16. Та ти не будь надто строгим і не показуй себе мудрим над міру: чому тобі себе губити?

17. Не бувай надто грішним і безумним; чому бо тобі вмірати не свого часу?

18. Добре чинити меш, придержуючись одного й не занедбуючи другого: хто боїться Бога, той уйде всього того.

19. Мудрість дає мудрому більше сили, нїж у десятьох старшин у городї.

20. Нема на сьвітї такого праведного чоловіка, щоб чинив добро, нїколи не грішивши;

21. Тим то не на кожне слово зважай, що говорять, щоб не почути тобі часом, як твій власний слуга тобі лихословить;

22. Твоя бо совість мусить сказати тобі, що й ти нераз лихословив другим.

23. Усе це розбірав я по мудрому; я бо сказав собі: Хочу бути мудрий; та мудрість далеко від мене.

24. Далеко все, і глибоко, так глибоко! хто дослїдить?

25. Я звернув серце моє на се, щоб розізнати, вислїдити та розиськати мудрість і розум, і пізнати погань дурноти, незнання та безумностї, -

26. І дознався, що гірше, нїж смерть - се женщина, бо вона - сїть; серце в неї капкани, а руки - ланцюги. Хто добрий перед Богом, - урятуєсь від неї, а грішник спіймається нею.

27. От що я знайшов, каже проповідник, розвідуючи одно за одним!

28. А ще чого шукала душа моя, а я не знайшов? Знайшов я одного мужчину між тисячею, женщини ж нї однієї.

29. Тільки се я знайшов, що Бог сотворив чоловіка правим, та люде пустились на всякі вигади.