Екклезіяст 7 UMT

1. Краще добре ім’я, ніж парфуми тонкі, день смерті принадніший, ніж народження мить.

2. Краще піти на поминки, ніж у дім гультіпаки, бо смерть на кожного чатує. Живим про це потрібно пам’ятати.

3. Гнівитись краще, ніж сміятись, бо серце може вдовольнитись, хоч лице сумує.

4. Мудрець і подумки про смерть не забуває, а дурень прагне лиш веселощів, розваг.

5. Прислухатися краще до докорів мудреця, аніж вслухатися в медові співи дурня.

6. Бо дурносміх нагадує чортополоху тріск, що швидко згоряє, навіть не зігрів казанка. І в цьому теж марнота.

7. Дорогі підношення можуть й мудреця пошити в дурні, хабар і чесне серце спокусити може.

8. Кінець у справі кращий, ніж початок, терплячість вдачі краща, аніж пиха.

9. Не поспішай роздратуватись, бо гнів живе у серці дурня.

10. Не говори: «Як сталося таке, що все минуле краще сьогодення?» Бо не від мудрості такі питання ставлять.

11. Бо мудрість — добра, то коштовний спадок, корисний всім, хто сонце бачить.

12. Адже надійно мудрість захищає, як і срібло. І перевага знань у тім, що мудрість зберігає життя тому, хто володіє нею.

13. Поглянь на труд Господній: хто здатен випрямити те, що Він зігнув?

14. У гарну днину утішайся, будь щасливим, а в нещасливий день замислися над тим, що їх обидвох Бог створив, аби людина у Нього не знайшла помилки.

15. В безглуздому житті я усього зазнав: і те, що праведник загине, попри свою цноту, і що злочинець довго житиме, хоч сіє зло.

16. Не будьте надто праведні і мудрі — навіщо знищувати себе?

17. Не будьте занадто лихі й дурні не будьте також — навіщо вмирати передчасно?

18. Краще вхопитися за одне, але й іншого не випускати з рук. Хто Господа шанує, матиме і те, і інше в своєму житті.

19. Мудрість робить дужчим мудреця, аніж десяток управителів міських.

20. Бо праведного жодного немає на землі, хто б не грішив ніколи.

21. Не слухайте всього, що мовлять люди, тож не почуєте, як проклинають вас раби.

22. Тому що достеменно вам відомо, що проклинали інших й ви не раз.

23. Усі поради мудрістю я перевірив. Собі пообіцяв я: «Буду мудрим!» Але ж далеко як мені до мудреця!

24. Усе, що є, — глибоке й непізнанне. Кому дано збагнути таємниці ті?

25. Націлив розум я на пізнання, на пошук мудрості, чому на світі так ведеться: причину й наслідки шукав. Прагнув дізнатися, чому безглузде зло, чому дурний прирівняний до божевільного.

26. І зрозумів я, що підступна жінка, в якої серце — лиш пастка й тенета, в якої руки — тільки пута, гіркіша від смерті. Той, хто шукає шлях до Бога, омине її, а хто грішить, потрапить у її сильце.

27. «Погляньте, до чого я дійшов, — говорить Когелет. — Я все разом зіставив і обміркував, щоб знайти відповідь.

28. Все ще шукаю і не знайшов ще відповіді, але я знаю, що на тисячу людей знайшовся один добропорядний чоловік, а жінки — жодної.

29. Ось що єдине я відкрив для себе: Бог праведністю людей наділив, однак вони знайшли багато лихого».