Екклезіяст 7 UTT

1. Добре ім’я краще, ніж добра олія, і день смерті, ніж день народження.

2. Краще йти в дім плачу, ніж іти в дім розпивання, оскільки це — кінець усякого чоловіка, і хто живе, покладе до свого серця.

3. Кращий смуток від сміху, бо в смутку обличчя серце зробиться добрим.

4. Серце мудрих — у домі плачу, а серце безумних — у домі радості.

5. Краще слухати картання мудрого, ніж чоловіка, що слухає пісню безумних.

6. Адже сміх безумних, як голос тернини під казаном. І це — марнота.

7. Бо пригноблення виводить із рівноваги мудрого й губить серце його шляхетності.

8. Краще кінець справи від її початку, кращий довготерпеливий від того, що надимається духом.

9. Не поспішай палати гнівом у твоєму дусі, бо гнів спочине в подолі беззаконних.

10. Не скажи: Що сталося, чому ранішні дні були кращі від цих? Бо ти про це не запитав у мудрості.

11. Мудрість добра з роздаванням спадку і корисна для тих, що бачать сонце.

12. Адже мудрість у своїй тіні, як тінь срібла, і надмір знання мудрості оживить того, що її посідає.

13. Поглянь на Божі створіння. Бо хто зможе прикрасити того, кого Бог скрутив?

14. У день доброти живи в добрі, а в дні зла гляди. І це співзвучним цьому зробив Бог задля того, щоб людина після себе не знайшла нічого.

15. Я все побачив у днях моєї марноти. Є праведний, що гине у своїй праведності, і є безбожний, що залишається у своєму злі.

16. Не ставай дуже праведним і не мудруй надмірно, щоби часом ти не зійшов з розуму.

17. Не будь дуже безбожним і не стань твердим, щоб ти не помер не у свій час.

18. Добре тобі триматися цього, і тим не опогань свою руку, бо хто боїться Бога, тому пощастить в усьому.

19. Мудрість допоможе мудрому більше, ніж десять володарів, що є в місті.

20. Адже немає на землі праведної людини, яка чинитиме добро і не згрішить.

21. І не прикладай твоє серце до всіх слів, які скажуть, щоб ти не почув твого раба, який тебе проклинає,

22. бо він багаторазово заподіє тобі зло, із численними повтореннями зробить зло твоєму серцю, щоб і ти інших проклинав.

23. Це все я випробував мудрістю. Я сказав: Стану мудрим, —

24. і вона віддалилася від мене, подалі від того, що була, і глибину глибини, хто її знайде?

25. Обійшов я і моє серце, щоб пізнати, аби розвідати і знайти мудрість і ліки, і пізнати безумність, твердість і крутійство безбожних.

26. І знаходжу я гіркіше за смерть, жінку, яка є пасткою, і її серце — сіті, її руки — кайдани. Добре перед обличчям Бога звільнитися від неї, і хто грішить, схоплений буде нею.

27. Поглянь, це я знайшов, — сказав Екклезіаст, — одне по одному, щоб віднайти задум,

28. який ще шукала моя душа, та я не знайшов. Я знайшов одного чоловіка з тисячі, та жінки в усьому цьому я не знайшов.

29. Лише ось це я знайшов, що Бог зробив людину праведною, а вони вишукували численні вимисли.